Покинутий аеродром Буялик.

Якось розглядаючи гугл карти, наткнувся на аеродром у степу.Аеродром знаходився поряд з населеним пунктом Буялик, приблизно за50 км від Одеси. Батько військовий і я прожив все дитинство увійськовій частині, в якій був профілакторій для військовихльотчиків і там часто відпочивали льотчики з Буялика.Ось інародився маршрут для поїздки з малим. Трохи історії:Військовийаеродром біля станції Буялик побудували в 1956. Крім солідноїзлітно-посадкової смуги і руліжних смуг з монолітного залізобетону, звели також кілька десятків типових капонірів – укриттів длялітаків.
У 1985 році на аеродромі капітально відремонтували злітну смугу іруліжну доріжку.Тепер вони були викладені типовими залізобетоннимиплитами.
Спочатку на аеродромі Буялик базувалися різні типи «МіГ», у томучислі надзвукові перехоплювачі «МіГ-25» У 1980 році на аеродромісталася аварія – під час зльоту розбився навчальний «МіГ-23», алельотчики вдало катапультувалися і залишилися неушкодженими.
Після реконструкції аеродрому на ньому стали базуватисябомбардувальники-розвідники «СУ-24» та вертольоти. Останніескадрильї перелетіли з Буялика на авіабазу у Білій Церкві 3вересня 2003 року. Ще раніше з аеродрому пішли гелікоптери. Тутбазувався легендарний у вузьких колах 511 окремий розвідувальнийавіаполк (511 ОРАП).
Аеродром містився в порядку і експлуатувався до 2002 року. 2003року, аеродром Буялик закинули та перестали охороняти. Хоч Буялик ізнаходиться порівняно неподалік Одеси, але нормальних доріг тудинемає. Усі основні траси проходять осторонь. Асфальт схоже неремонтувався років 20, найчастіше краще їхати по полю. Єсупутникова навігація, тільки вона працює коли є покриттямережі: (тому доводиться користуватися планшетами.

Вдалині видніються капоніри.

Під'їжджаємо ближче, проїхати на машині важко, все сильнозаросло.
Вигляд з капонірів Навпаки є капоніри з меншою рослинністю, їдемотуди.

У цьому капонірі вирішили перекусити.

>

Виїхали на злітку, верхній шар бетонних плит відсутній.Піднімаємодрон. Злітка поки що промальовується.

Диспетчерська вежа, навколо ліс. Пробуємо туди пробратися. А тутнапевно був прохід, але все сильно заросло. На шляху стела знаписами, прочитати вже неможливо.
Усередині диспетчерської навіть не став фотографувати. Всепограбовано та зруйновано. На другий поверх піднятися неможливо, стягли навіть сходові прольоти. Далі ангар. Усередині також сумно.Цікаво, як він ще не завалився. Усередині все розтягли, бетонніплити, перегородки, все розкидано. Ближче до села, доступ докапонірів кращий. Нема рослинності. Але розграбовано і спиляно вседощенту. Загальна безпека аеродрому прагнути до нуля. Не залишилосяжодного об'єкта, який би представляв хоч якийсь інтерес. Незбереглися написи, плакати, загальне оздоблення приміщень. Розрухатотальна. Там де був метал або проходили дроти, все висмикнуто зкорінням та бетоном навколо. Трушили всі. Навколо будівель траншеї.Кабель весь висмикнутий з-під землі. Робити тут зовсім нічого. Ну ами поїхали додому, по дорозі назад проклали маршрут через поля, такшвидше:) Заодно штурман попрактикувався в керуванні:)
"так швидше:)
Заодно штурман попрактикувався у керуванні:)
"так швидше:)
Заодно штурман попрактикувався у керуванні:)