З сервісного центру МВС їхав своїм ходом. Розрахувавшись за паливоі повернувши люб'язно позичену заправником бобіну скотчу (необхіднудля того, щоб закріпити кришку лючка заливної горловини бензобака), рушили далі в дорогу, але, під'їжджаючи до виїзду з міста, стрілкатемператури двигуна стрімко пішла в червону зону, на мить відчувшисебе стрілкою тахометра, якогось Сівіка на VTEC. Набрав Петра, дізнатися чи добре з датчиком температури, потім отримав відповідь, що раніше все працювало і проблем не доставляло. Гаразд, думаю, виїду за межу міста, а там уже й зачепимося. Міста, особливо незнаємо, і щоб об'їхати величезні пробки, що утворилися того дня, вирішили довіритися навігатору, який повів об'їзним шляхом, якимосьдуже вузьким, майже «офф-роад» приватним сектором. Обстановкунагнітало небо, що чорніло, в дзеркалі заднього виду, що нібинатякало:зараз буде дощ. Ні, не так. Зараз буде величезназлива!
На першій же АЗС, після виїзду зі Львова — Каріна стала на буксир, і ми нарешті рушили на Київ. Буквально, за пару кілометрів небовибухнуло громом із блискавкою і полило як із відра.
Кам'янка-Бузький район. Відсотків була відсутня підлога, не булозаднього правого крила і почав протікати заварений люк — буловесело та цікаво. До того ж, були відсутні щітки склоочисників, яктакі, і орієнтуватися доводилося тільки двома габаритними вогнямиРава, що тягне мене на жорсткій зчіпці. Що дивно, спроба їх купитина будь-якій АЗС, що зустрічається дорогою, обернулася крахом. Їхпросто не було ніде в наявності.
Дубенський район. Недовга перерва від дощу. І ось через якуськількість кілометрів, на першому ж WOG`і були куплені дві бажаніщітки приблизно відповідних за розмірами.
Після їх встановлення, заправки палива, підзарядки АКБ та легкогоперекушування – рушили знову в дорогу.
Таку картину я спостерігав, близько 70% дороги. Тільки двагабаритні вогні — були моїм орієнтиром. Буквально, через парукілометрів, трохи далі розвороту, зустрічною смугою проніссяполіцейський ASX. Через кілометр-другий, після розвороту він сів нахвіст і через пару секунд висвітлив усе навколо свій люстрою знеприємним звуковим супроводом:«кря-кря». Як тільки ми зробилизупинку, екіпаж кинувся до Равчика. Поки, я вибирався з Карини, поки суть та справа, чую і спостерігаю наступнукартину:дівчина-поліцейський кричить мамі «Ми, Вас, взагалі-то незупиняли, нам цікавий авто без номерів, ви вільні», і тут мамапочинає повільно рушати з місця, я вже розумію, що зараз буде, починаю подумки тихенько сміятися і запасатися попкорном. Ці, двагоре-поліцейські, починають бігти слідом за автомобілями тавимагати зупинитися, з обуренням, чому це машина почала рух? ! Мамапродовжила тролити їх далі, мовляв, ви ж сказали, що мене незупиняли, а зупинили машину без номерів чи ні? Так я поїхала чияк? » Поки я таки виповз із машини, мені на зустріч почав швидкимкроком йти напарник цієї поліцейської і світити просто в очі. Назапитання «як же ви могли зупинити машину без номерів, яка набуксирі, не зупиняючи мене», мама так виразної відповіді і неотримала. У підсумку я показав номери, які сповзли з-під задньогоскла на полицю, показав заради приколу, навіть свіжу страховку тапочув побажання «доброї, Вам, дороги». На тому й попрощалися. Щекілометри два поліцейський екіпаж висів на хвості, а потім, стрімкообігнавши, кинувся кудись уперед у суцільний дощовий мур.
Далі, ми доїхали до самого Києва без пригод. . Зробивши тількище одну зупинку, щоб прикурити АКБ на Карині і зняти її зі зчіпки.Так своїм ходом я і доїхав додому, у супроводі мами на Равчику.
Нарешті, вдома! >
Басейн у багажнику.
Або, маленький ставок.
PS Зараз записи виходитимуть частіше, а то між першою та цією, вийшов інтервал, аж у цілих 5 місяців. Але я був дуже зайнятий, іособливо не було часу присвячувати Драйву, а сталося багато подій, тим часом. Робот, звісно, з неї дуже багато. Набагато більше, ніжя уявляв спочатку.
"і тут мама починає повільно рушати з місця, я вже розумію, щозараз буде, починаю про себе тихенько сміятися і запасатисяпопкорном. Ці, два горе-поліцейські, починають бігти слідом заавтомобілями та вимагати зупинитися, з обуренням, чому це машинапочала рух? ! Мама продовжила тролити їх далі, мовляв, ви ж сказали, що мене не зупиняли, а зупинили машину без номерів чи ні? Так япоїхала чи як? » Поки я таки виповз із машини, мені на зустріч почавшвидким кроком йти напарник цієї поліцейської і світити просто вочі. На запитання «як же ви могли зупинити машину без номерів, якана буксирі, не зупиняючи мене», мама так виразної відповіді і неотримала. У підсумку я показав номери, які сповзли з-під задньогоскла на полицю, показав заради приколу, навіть свіжу страховку тапочув побажання «доброї, Вам, дороги». На тому й попрощалися. Щекілометри два поліцейський екіпаж висів на хвості, а потім, стрімкообігнавши, кинувся кудись уперед у суцільний дощовий мур.
Далі, ми доїхали до самого Києва без пригод. . Зробивши тількище одну зупинку, щоб прикурити АКБ на Карині і зняти її зі зчіпки.Так своїм ходом я і доїхав додому, у супроводі мами на Равчику.
Нарешті, вдома! >
Басейн у багажнику.
Або, маленький ставок.
PS Зараз записи виходитимуть частіше, а то між першою та цією, вийшов інтервал, аж у цілих 5 місяців. Але я був дуже зайнятий, іособливо не було часу присвячувати Драйву, а сталося багато подій, тим часом. Робот, звісно, з неї дуже багато. Набагато більше, ніжя уявляв спочатку.
"і тут мама починає повільно рушати з місця, я вже розумію, щозараз буде, починаю про себе тихенько сміятися і запасатисяпопкорном. Ці, два горе-поліцейські, починають бігти слідом заавтомобілями та вимагати зупинитися, з обуренням, чому це машинапочала рух? ! Мама продовжила тролити їх далі, мовляв, ви ж сказали, що мене не зупиняли, а зупинили машину без номерів чи ні? Так япоїхала чи як? » Поки я таки виповз із машини, мені на зустріч почавшвидким кроком йти напарник цієї поліцейської і світити просто вочі. На запитання «як же ви могли зупинити машину без номерів, якана буксирі, не зупиняючи мене», мама так виразної відповіді і неотримала. У підсумку я показав номери, які сповзли з-під задньогоскла на полицю, показав заради приколу, навіть свіжу страховку тапочув побажання «доброї, Вам, дороги». На тому й попрощалися. Щекілометри два поліцейський екіпаж висів на хвості, а потім, стрімкообігнавши, кинувся кудись уперед у суцільний дощовий мур.
Далі, ми доїхали до самого Києва без пригод. . Зробивши тількище одну зупинку, щоб прикурити АКБ на Карині і зняти її зі зчіпки.Так своїм ходом я і доїхав додому, у супроводі мами на Равчику.
Нарешті, вдома! >
Басейн у багажнику.
Або, маленький ставок.
PS Зараз записи виходитимуть частіше, а то між першою та цією, вийшов інтервал, аж у цілих 5 місяців. Але я був дуже зайнятий, іособливо не було часу присвячувати Драйву, а сталося багато подій, тим часом. Робот, звісно, з неї дуже багато. Набагато більше, ніжя уявляв спочатку.
"кинувся кудись уперед у суцільний дощовий мур.
Далі, ми доїхали до самого Києва без пригод. Зробивши тільки щеодну зупинку, щоб прикурити АКБ на Карині і зняти її зі зчіпки. Таксвоїм ходом я і доїхав додому, у супроводі мами на Равчику.
Нарешті, вдома! >
Басейн у багажнику.
Або, маленький ставок.
PS Зараз записи виходитимуть частіше, а то між першою та цією, вийшов інтервал, аж у цілих 5 місяців. Але я був дуже зайнятий, іособливо не було часу присвячувати Драйву, а сталося багато подій, тим часом. Робот, звісно, з неї дуже багато. Набагато більше, ніжя уявляв спочатку.
"кинувся кудись уперед у суцільний дощовий мур.
Далі, ми доїхали до самого Києва без пригод. Зробивши тільки щеодну зупинку, щоб прикурити АКБ на Карині і зняти її зі зчіпки. Таксвоїм ходом я і доїхав додому, у супроводі мами на Равчику.
Нарешті, вдома! >
Басейн у багажнику.
Або, маленький ставок.
PS Зараз записи виходитимуть частіше, а то між першою та цією, вийшов інтервал, аж у цілих 5 місяців. Але я був дуже зайнятий, іособливо не було часу присвячувати Драйву, а сталося багато подій, тим часом. Робот, звісно, з неї дуже багато. Набагато більше, ніжя уявляв спочатку.





Коментарі6
Мама у тебе добра
Не скаржусь)
невже менти там стали адекватні і не вивертають більше кишені?
А, раніше вивертали?
Років 15 був назад там, не те слово
Мені, здається, тоді взагалі все було простіше.