Поїздка на Батьківщину.

Бої в наших краях були страшні. У дитинстві багато чого знаходили.Навіть самохідку в болоті. Її потім витягли БАТами і стояла назабаву. Високе болото хрустіло під ногами . Ми, піонери, салютувалина могилі Невідомого Солдата — не зрозуміло.Отаке.
Там їх штук 5 таких.Народ дикий а місця заповідні.Кожен придурокнамагається віддерти шматок кори на згадку.Я синові заборонив.Вінзрозумів.
<
Житомирщина прекрасна навесні Море квітів Свіже, п'янке повітря івідсутність доріг. У 100 метрах і чумове постачання всім.У містахтакого достатку не було. Привіз сина, а то закис балбес біля новогокомпа (ох, і зло ці компи! ). Упорядкували будинок після зимовогопростою, прибралися на цвинтарі. Бухнув на природі. Спав без снівта сновидінь. Втомився як стадо коней.
Завантажив пепелац під самий дах городним картафаном, консервацією, як то батю примостив серед поклажі (він не скаржився, військовакар'єра з Сибіру) і попер назад у смердючу клоаку під назвоюстолиця знову ж таки без столиці. Доріг. Їти. 21 століття!
Прогресує гул з боку коробки. Бісить страшно. Але відсутність дорігбісить сильніше, пробки на рівному місці, ціни та комуналка, політики-бляді, мажори, дури-баби на тачках далеко за 50 у.О. Інавіть 150 не межа. Звідки? Хочу назад. Без комп'ютера тателевізора.