Прощання з Маздою

Можна нічого не писати, пересідаючи з однієї машини на Іншу.А вмоєму випадку, поки що на пасажирське сидіння.Але не написатинічого не можу, тому що Мазда 6 - це не просто машина, це щось!
Залишила в душі найтепліші почуття. Дрібні косячки не в рахунок.Цебула по-справжньому чоловіча машина, жвава, чуйна.
Продавав 3 дні, дзвінків було маса. Йому з машиною купу дрібнихдрібничок, ремкомплектів... Він залишився задоволений як слон.Ятеж) Приємно, коли віддаєш машину, яка приносила тобі стількикайфу, такому ж, як ти, і бачиш стільки блиску в очах! Ценеймовірно.
Приємно, коли тобі через тиждень дзвонять, але не для того, щобзапитати «Що це там за новий стук такий? », а для того, щобподілитися захопленням і поржати. ) Вона таке жодного разу небачила зі мною.
Чувак, нехай вона тобі служить довго і вірно!
Досі мені не вистачає механіки, коли сідаю за кермо Вензи дружини.Коли треба було різко обігнати, то включав знижену передачу, газ упідлогу та машина вистрілювала як куля. Досі відчуваю цейдрайв.
Так, до речі, тепер я пішоходо-пасажир. Тимчасово само собою.Дружина мене катає з комфортом на Вензі) Що буде далі – не скажу.Але мрія ого-го! У якомусь незабаром з'явиться новий конячка) Всімбажаю такого ж драйву, який я відчував за кермом такої офігенноїмашини, з гайковими ключами біля неї проводити час лише зарадизадоволення, та за традицією, повних баків!