Половинки. 150км

Отже, донор був куплений взагалі спочатку заради лобового скла, нижнього фартуха, і гітари поворотників. Двері\крило, капот, весьсалон виявився з GT версії що дуже навіть до речі. Історію все булоприблизно ось так:Приїхали ми в Миколаїв за сірою маздою, подивилися її, оцінили востаннє домовилися про ціну, вседобре.Документи як не дивно теж опинилися в порядку. Приводу на цихтипах авто (зовнішні шруси) на конусних ступичних підшипниках, а цеозначає, що центральна гайка тримає реально все колесо! перетидодому, приводи там збожеволіють і все знищать краще б все так ібуло ні словом більше у мене в руках ключ на 30 я знімаю приводу ікидаю в багажник.

Ну що в дорогу? Краватка на славутик і в путь ... Через 2-3км язрозумів що машина дуже стопорить, ручник знятий жижі в гальмахнемає ... Хм ... Ну і хер з нею. Доїхали до заправки, " - Дуже тугойде, ти із затиснутим гальмом їдеш? -Ні, відповідаю я сам з чоготак. Ну добре поїхали. Взяв я пляшечку пепсі, лаки страйк, заправили славутик, поїхали далі. Їдемо близько 60км т.К. А в цеймомент ні про що не підозрюючи, в радіусі маточини відбувалисянайпекліші перевантаження! Машина вже тоді їхала з позитивнимрозвалом, і вся вага машини була на гальмівних дисках. Розкрив уплюсі, я як не дивно в мінусі… Я відкриваю прохолодненьку пепсіроблю ковток, вротою рукою тримаю кермо і тут… уау… у мене дочортам відлітає ліве колесо! Я тримаю машину до переможного і бачуяк колесо летить на зустрічку у фуру...Фух! пролетіло.Друге колесоне справляється з подвійним перевантаженням і відлітаєвправо! Машина на важелях і стабілізаторі з найстрашнішими звукамишкребет по землі. Половинки.150км до дому.Зупиняємо, виходимо, менетрусить реально страшно.Пішли шукати колеса. Так ось ми їх шукали врадіусі 300 метрів за годину… джунглі. Оцінили та зрозуміли масштабкатастрофи. Гальмівні диски однозначно загинули, поворотний кулакодин стрибнув одразу і навіть вижив! Друга на жаль:територіяпідшипника розірвана дикими левами. Дзвінок еваваратору:-Алло, тирипирі ляляля, скільки? 3500грн. -Окей досвіду. У мене грошей немає, та й донор куплено всього за 5 тисяч.
Вирішено:етапність 1. Їдемо в Одесу і знімаємо ходову з першоїмашини 2. Їдемо на Половинки і ставимо ходову 3. Їдемо знову доОдеси. А на годиннику то вже добрих 16:00 Приїхали о 20:00, тачкана критій стоянці, хлопця всі зняли занурили в ставутик і виїхали.23:30 Ми на місці... Крихітна темрява, туман, дивні звуки білялісів, пів метра до траси де гасають багатотонні фури. Ну добре.Давай ставити, а все колективно забули взяти ведешку ... Ааааайййййскільки радості, все закипіле старе гнилое, жах! виявився правийнаконечник, він то у нас постійно біля узбіччя і постійно в брудіпо неску років. Обстукати якось усе не виходило, не зривалосятварюка. Почали бити прямо по ньому) криво косо, аби швидше)різьблення травмували, С * КА! Я в розпачі. Але магічним чином япосварив чомусь про себе вирішив, що є один вихід:це ще раз влупитипо наконечнику, але треба прицілитися на 98% і лупнути як блискавкав саме ядерце! Удар! Вийшов, ура! Швидко всі поставили на місцезатягли, підредагували сходження. Готово. Брудні втомлені їдемододому. Складна дорога, адже на вулиці туман, скло запотіле, кожні2 хвилини треба вилазити на вулицю і протирати ганчіркою, щоб хочщось побачити. Двірників то немає) такі справи.

Будинки були рано вранці і страшенно змучені.
Ось такі дурниці трапляються по незнайку.
< Бережіть себе та близьких! Миру.

На нервах ніхто навіть нічого не фоткав, Ось тільки цей скрін звідео. Ще димок видно.Ще димок видно.Ще димок видно.