До села виявилося кілька кілометрів. Снігу на дорозі було вищеколіна. Я йшов і падав як у епічних голлівудських сценах. Всі моїмокрі речі перетворилися на лід. Руки замерзли до жаху. Я спробувавнабрати дружину, а пальці як пластикові та тачскрин не реагує.
Дійшов до села, а всі вже сплять.У пару будинків світло горіло.Якричав, кидався снігом у вікна "хтось вийшов. Хлопець років до 30.Дивиться на мене і запитує, що і як. Але з якоюсь байдужістю. Якажу застрягли з дитиною, маленькою 3 з половиною роки. Він каже: "унас іноді по 8 машин застрягає." Я з полегшенням: "значить ми неперші". Хлопець зателефонував сусідові, вийшов мужик років під 50.Обидва вони з лопатами. Пішли каже відкопуватися. Я думаю куди митак виїдемо. Там і трактор не під'їде...
Потикалися, подумали — треба трактор, але за класикою трактористзабухав. То". Це вже втретє за день нас кликали до себе додому. Япро себе подумав, що в нас би додому ніхто нікого не покликав.Спали ми в кімнаті вшестеро. Я, донька, дружина, мужик із дружиноюсвоєю та їхня онука однорічна. Я був шокований. Як можна булопокликати чужих людей, а в них у будинку дитина грудна… Вранціз'явився зять мужика, мого віку приблизно. Сіли до його машини.(BMW e28 - у мене в батька така з 96-го року). Я як побачив —говорю я майже як удома)) тільки у нього дизель. Поїхали моювідкопувати. Дорогою їхати не варіант — довелося перкопанним полем.Привіт моїй рульовій!
Незамінна допомога
Виїжджаю полем
Викопалися
Прощалися ми довго. Усі вийшли нас провожати. Було дуже приємно.Далі їхали без пригод. Доїхали добре. Заради цього ми їхали 600 кмдва дні!
Оселилися у класному будинку з каміном. Я одразу пішов у душ івипив кави. Я ніколи так не цінував те, що легко давалося (тепло, душ, ліжко). Наша подорож — добрий урок для мене. Не дай Божекомусь так їхати на відпочинок. Щоправда я чув історії по кручі, але це сталося зі мною.
Вигляд з вікна нашого житла
Всім добрих доріг!
>
Коментарі2
Коханці гострих відчуттів млинець))))
Ех, подорожі це завжди романтика )))