Останні три роки їздили на Golf 2 дизельному 1990 р.В. І черезрік після його покупки думки були про те, щоб купити автомобільпросторіший, свіжіший і з кондиціонером.
> Наприкінці весни зважилися таки на покупку.Ценник був до 6500доларів.Дивилися в основному на малолітражки віку 10років.Подобався Ford Fiesta, але так і не знайшли за оголошеннямисвіжого екземпляра за осудні гроші, потім придивлялися доMitsubishi Lancer 9, але після огляду та тестування декількохекземплярів вирішили, що це злегка покращений Ланос за відчуттями:) Мені сподобалася в оголошеннях Honda Accord 3 літра купе 2001р.В. 15 літрів це чимало, та й продавець, судячи з телефонноїрозмови, був якийсь каламутний, так що до цього автомобіля ми тежне доїхали... І ось в оголошеннях вистрілює Вольво, машинастаренька за нашими мірками, аж 15 років і з пробігом не дитячимАдже збиралися купувати машину не старше 2005 року і з пробігомблизько 100-120 тисяч! Але дружині вже порядком набридли ціпоневіряння з вибором. Мигцем глянувши на фотографії в оголошенні, ми поїхали дивитися її. Перше враження – вона така велика! Поставили поруч Гольфік і я почав міряти кроками різницю довжиникузова, виявилося, що майже на крок Вольво довше. Закрутилися вголові сумніви:до нашого гаража найшвидше не влізе! Ого, диски на16 дюймів, отже, гума буде коштувати не дешево. А ще коробкаавтомата! Машина стара і ремонт АКПП буде коштувати приблизно якполовина вартості авто? ! Попросили відкрити капот, послухали, якпрацює мотор, оглянули кузов, звірили номери на склі (всі рідні).Начебто все нормально, але сумніви гризли. Дружина спокійнорозглядала плавні лінії машини та сказала, що машина як машина іпотрібно зробити тест драйв. Хазяїн сів за кермо, прокотив трохи.Салон, звичайно, потертий, але ще живий. Багато місця. Оформленнябагате, хоча збентежив касетно-дисковий програвач і дротяна трубкав підлокітнику :) Я попросив заїхати на напівпорожнє паркуваннясупермаркету, щоб самому відчути машину. Коли я сів за кермоВольво, мені стало страшно. Не тому, що я раніше не їздивавтоматом. Не тому, що габарити більше звичних. І не тому, щопробіг натякає, що можуть вилізти не дуже приємні витрати на ремонтдвигуна. Страшно було через те, що машина якась надто гарна! Яніколи раніше не сидів за кермом автомобіля бізнес-класу. А тут всетаке приємне і зручне, при цьому не залишало почуття надійності.Варто сказати, що на недавньому Volkswagen-Фест у 2013 ми тестуваликілька нових машин, і враження були нейтрально-негативні - у тихновеньких авто я почував себе не дуже затишно і відчуття надійностів них не було, доки я не повернувся за кермо свого старогоГольфіка. Так ось почуття надійності тут було на всі сто. Зробившипару кружечків стоянкою ми повернулися до припаркованого Гольфіка.Я поговорив ще трохи з господарем Вольво і сказав, що ми спочаткуне зовсім таку машинку шукали і хоча вона нам сподобалася, нампотрібно час подумати. Попрощавшись, ми сіли у машину. Я сказавдружині, що хоч машина і хороша, краще шукати щось поменше іпростіше, дуже вже вона шикарна. Дружина побачила мою нерішучість ісказала - "нормальна машина, давай її подивимося на СТО у Паші".Знову зателефонував до господаря, з'їздили до мого товариша наогляд. З поломок:тече рейка, амортизатори і сайлентблок скоро требабуде змінювати, АКПП по шву трохи підтікає, зате двигун живий, компресія 9, але ремінь ГРМ під заміну. Акумулятор теж дохлий.Комп'ютер прочитати не вдалося. Записалися наступного дня нафірмове СТО Вольво. Після читання комп'ютера стало зрозуміло, щомашина цілком жива і можна брати. Скинули нам 300 доларів ще навартості і ми її купили.
