Як кажуть у фільмі "бережись автомобіля":- "кожен, у кого немаємашини, мріє її купити, і кожен, у кого є машина, мріє її продати". Ось і я подумав і продав... Не знаю, чи варто розповідати пропричини продажу, вони такі ж незрозумілі, як і причини покупки...Найголовніше в таких машинах - це емоції, які вони нам дарують, аця тачка, звук її мотора, запах салону, як машина часу, переносиламене в минуле, коли я був маленьким, а світ був такий прекрасний ізагадковий, сповнений відкриттів і пригод... Ці спогади - безцінні, чого не скажеш про Москвичів. Батько говорив, що це вічнамашина:купив - фіг Продаси, але цього разу пішла дуже швидко, надругий день після викладання оголошення, а враховуючи, що япродавав тільки зі зняттям з обліку - взагалі диво.Не знаю чи куплюя колись Москвичі, може коли зароблю млн і куплю в ідеалі дляколекції, але зараз історія під назвою #thegoldwatch прийшладо свого фіналу. Всім моїм передплатникам та читачам великеспасибі, до зустрічі в інших моїх БП. Adios!
Коментарі1
300 доларів? Мда, не дуже багато