Зворотне сприйняття

Якщо не покладаєш надто багато очікувань, то і засмутити тебе ніщоне може. Але у випадку ST220 сталося щось інше. Ні, не розчарування— щось споріднене переосмислення. - Sports Technologies".
Адже підсвідомість відмовлялося усвідомлювати паритетне існуванняфордів ST поряд з такими RS (Rally Sport). Саме підсвідомість, томущо свідомо про форди я і не думав взагалі. А саме машини RS єбезкомпромісними спорт візками.А ST є якимось «підігрітимпиріжком". Але стан когнітивного дисонансу мене покинуло з першихметрів їзди за кермом. Адже ST220 не займається позерством, аскоріше злегка скромничає в презентації себе.
Очутившись за кермом, ти відразу усвідомлюєш, що цесередньорозмірне авто, з врівноваженою "психікою". Автомобільабсолютно спокійний, не випромінює бажання тебе ліквідувати абонавіть налякати. Після мало об'ємних двигунів, відразу помічаєшпаровозну тягу практично з холостих обертів, яка рівно росте 5тисяч, після мотор активно закидає стрілку тахометра ближче допозначки в 7 тисяч, роблячи це без натяку на надрив або тяготу.Керування тягою здійснюється за допомогою тросової педалі газу, аточність і чуйність її бачиться мені біля еталонної, причому безнайменшої нервозності. А ось динаміка сприймається латентною ітільки стрілка спідометра намагається довести зворотне. Від частинице пов'язано з двигуном. Ні, не з нестачею потужності, а з йогозвучанням та рівним атмосферним норовом. Спочатку я майже не чувдвигун, адже палітра його бризового звучання залишаєтьсянезворушною, навіть у червоній зоні. І мені все було невтямки, відчого зростаючі показання тахометра не мають звичних звуковихсателітів. Цей мотор спокійний, навіть коли репетує, він не здатнийгенерувати низькочастотні або надривні - неспокійні, звуки. НемовCeline Dion виконуючи "My Heart
Will Go On" - наполегливо, емоційно, причому без натяку на крик абонадрив. Але злегка «вкатавшись» починаєш сприймати таку вдачу якналежне і стає непросто обмежувати себе в задоволенні загнатистрілку тахометра ближче до осічки. Неможливо не помітити спокійнеперетравлення низьких оборотів. Будь навіть 40 км/год, п'ятапередача і ти до білих пальців у чорне кермо вчепившись «топчеш»акселератор, не буде тобі ні вібрацій, ні посмикувань ні якихосьобурень, просто незворушний розгін.
Здавалося б Чого очікувати від передньопривідної великої машини звеликим, болтаючим на самій «морді» мотором. А всупереч усьомукерувати ST220 одне задоволення. Кермо інформативне, з природним«м'ясистим» зусиллям. При цьому точності йому достатньо вже напарковці, і він не стає занадто вимогливим до 2-ї сотні. У межіавтомобіль дуже прогнозований і тільки після відвертогоперекручування бублика починає пливти мордою.Але навіть у ційситуації під скидання газу відбудеться доворот задньої осі, щовзагалі вперше зустрічаю на передньому приводі. Особливо кайфовоїхати швидкі повороти, авто стає немов продовженням тебе. Ти точнорозумієш, що відбувається з колесами. Крени не великі і виявляютьсялише у фолових ситуаціях, на кшталт різких маятникових перебудов.Але все-таки рандомне світлофорне божевілля у місті явно не стихіяst220. У таких ситуаціях хочеться скинути йому кілька сотенькілограмів, щоб не розвивати клаустрофобію.
Плавність ходу всебічно відповідає керованості. Без сюрпризів іодкровень, в міру щільна підвіска, що прощає дрібниці, трусить насередніх нерівностях і категорична до ям і гострих країв. А ще вМондео мінімально проявляються передньопривідні звички у виглядіпаразитних підрулювань на розгоні та колійності. Гальмує цейдинозавр у ламповому стилі минулого десятиліття, а саме знеобхідністю докладати певного зусилля, і відсутністю відчуттяпотужних гальм при ледве помітному натисканні на педаль. Менівідомі чутки, що гальмує ST220 посередньо. Я б оцінив гальма натверду 4. Нахмурився, при першій зустрічі Найбільшим побоюваннямдля мене була якість збірки і матеріали виконання. Ні, я не прагнувбудь-якого роду «лакшері», а десь навіть відкидав його. Але почуттяґрунтовності дуже важливе в подібному авто. Адже мова йде не про«запальничку» в 900 кг, а про добряче авто. Скажу так, якістьмінімально допустима. Двері зачиняються без «варення» ноток, але йне дратують консервним брязканням. Торпедо, дверні карти зроблені знепоганих матеріалів, але ті ж корпуси ручок дверей або накладкигорезвісних Recaro немов від вазівських машин. Салон авто як салатз руколи, яловичої вирізки та буряків. Той же пасат B5+ у статицісприймається як набагато якісніша конструкція.
Мені дісталася машина в пристойній комплектації навіть для st220, злюком, круїзом, заводським ксенононом, штатною сигналізацією, підігрівом лобового, авто затемненням, парктроником та електросідлами з підігрівом, обтягнутими в червону шкуру. І знову-таки всевідповідає поняттю Sports Technologies. Крісла зручні, недозволяють вивалюватися з них, але й не норовлять зламати тобі паруребер, стискаючи тушку. Посадка щільна, але на початку меніхотілося сісти ще трохи нижче. Дрібні дзеркала, після сучаснихмашин, здаються недорозвиненими. Зате їх клиноподібний силует грієдушу). Автомобіль не змушує «фігачити» стрімголов, а лише натякає, що так він теж здатний робити. Настрій задає st220 тонусний, алестриманий. Легко дозволяє рухатися у режимі slow. Нею не меншцікаво їхати активно, або навіть дуже активно. Безумовно це швидкий (для свого часу) і приємний досі автомобіль, що знаходиться на межіепох теплого світла ламп розжарювання та холодної синявилюмінесцентного освітлення.Звичайно, в епоху led ні цифрами, нікомплектацією Мондео не здатний дивувати. Наприклад, сучасні аудіа4 або бмв 3серії з базовими моторами їдуть на рівні. Зате в йогоарсеналі результат інженерної роботи творців, яким вдалося зробитинеабияке авто у вигляді сірого мас-маркетівського продукту тихроків. Саме "динозаврське" походження робить його якимось видом, щовимирає, який загрожує запасам нафтових копалин. Точно можу сказатиst220 має відношення до спорту. Але він скоріше просто кандидат умайстри. Єдине чого в ньому так це не гонки, але це і не заадресою. За гонкою до стероїдних RS. А адже у 159 було більшешансів зайняти місце st