Наш вибір, як і у всіх, наполовину у владі випадку

Хто б міг подумати, Форд, та ще "мондео". Скажи мені хто-небудь, незадовго до покупки, що я стану власником подібного авто-засміявби.
Початком стала допомога батькові в пошуках нового авто.Займалисяцим ми разом із братом.І поки шукав просторий, практичний універсалдля батька, купив купе для дружини.Але батькові авто ми тежкупили.І, здавалося б, все наближалося до завершення, були купленінові авто, стара машина дружини, потім продавалася досить швидко, як, втім, і стара батькова машина.Втомлені, але задоволенірезультатом усі були готові забути про сайти продажу авто. Машинитатові вирішив, що настав час і собі "освіжити" авто. І знову всеповернулося "на круги своя". Продажі, огляди, товщиноміри та іншаавтопідбірна "солодкість". І знову я виявився залученим до процесупошуків. І тут уже якимось- то дивним чином (т.К. Макру "форд"ніхто не розглядав як потенційну покупку) натрапляю на непомітнеоголошення про продаж. Оголошення вкрай неінформативне, фото мало іпоганої якості, опис мізерний. Мені тачка точно не потрібна, думаюсам собі (альфа, мене всебічно влаштовує як "петролхедський"автомобіль. Адекватна машина для сім'ї теж присутня. Брат шукає, щось на автоматі, та свіжіше). Закриваю, але підсвідомо оголошеннявідкладається в голові. Через якийсь час кидаю оголосити братові. Ітут ми вже обговорюємо непотрібність st220. На тому й вирішили. Алеж тачка з міста, де живе брат… Через якийсь час знову піднімаюрозмову про st. Мовляв поїдь та подивися, чисто заради моєїавтомобільної цікавості, звір то рідкісний. Умовив-таки я Руслана (так звати мого рідного братика) на огляд. Огляд міг не відбутися, або машина могла не зачепити брата, або ще щось подібне. Але ні, пролунав телефонний дзвінок. На іншому кінці дроту був враженийавтолюбитель. Якщо не вдаватися до подробиць, то на завершенняопису та їздових вражень Руслан підсумував: "тобі зайде, це якАльфа, тільки людяніше і з кліматом". Сказ був цікавий, але ятвердо сказав, що третя машина в сім'ї - це маячня і взагалі менітачка не потрібна! Кілька днів брат сам серйозно розмірковував прокупівлю st, але в концепцію необхідності авто з акпп ніяк невписувався st.
І тут мені набрав Руслан і сказав, що точно вирішив відмовитися відідеї покупки st, як сімейний автомобіль -Низька, стара інайголовніше на "ручці". Але брат у процесі роздумів познайомився зчудовою людиною Schumacher-95, яка відіграла важливуроль у цій історії. Дякую йому за чуйність і допомогу.
На цьому історія мала б і закінчитися. Але ні, в моєму розуміпочалися незворотні процеси. Якийсь час я намагався відговоритисебе, нарікаючи на відсутність потреби у форді.
В той період був завал на роботі — відрядження. Але ж у перші жвихідні я знову досипаю в дорозі, але вже на шляху до форда. І вжечерез добу, на якійсь АЗС на шляху до Києва, випадковий водій фордаф'южн, питав у мене, чи оригінальний st 220 у мене))). Отак ядопомагав рідним у виборі авто. Відчуттями від володіння я поділюсяокремо. Але знову ж таки, на місці st220 не повинно бути нічого, нуабо як мінімум якась задньопривідна тачка (давно дуже хочетьсяспробувати класичну компоновку) - е46 купе скажемо. Але ні, це самеграфітовий ліфтбек D класу, з великим атмосферним мотором, червонимсалоном і напрочуд гарною комплектацією. І тут склалося як у ВініПуха: "улюблений колір та улюблений кузов". Будь то 2й рестайлінг, седан, або авто з білим салоном, і ми б точно розійшлися "як у морікораблі". Але це виявився саме дорестайл, адже рестайлінговийМондео хизується хромовою обробкою екстер'єру, а ще надтопіжонською центральною консоллю, що мені зовсім не подобається. Явзагалі не планував, найближчим часом, водити великий, або гірше зпретензією на клас автомобіль. Але всі ми наполовину у владінагоди…