Покупка автомобіля

Ось якось так вийшло, що в сім'ї один я дуже люблю автомобілі, мріяв про свою машину з років 14 напевно. Цей автомобіль я простокупив, це не сімейна риліквія, це просто моя мрія і все, скажубільше — ні у мого діда, ні в батька ніколи автомобіля не було, тому прищеплювати любов до автомобілів не було кому, воно якосьсаме по собі до мене пристало (а шкода, я дуже люблю історії, колисину дістається класика ще з молодості його батька чи навіть діда, тоді пряма цінність машини в рази більша для власника, пам'ять здитинства, данина поваги тим часом.) Виходячи з мого бюджету, явирішив, що краще купити хорошу Ладу, ніж погану іномарку. Лади (саме радянського виробництва) нічого не маю, влітку 2015-гоглибоко пізнавав класику та самару, бо знав, що шукав... Шукавмашину ще з лютого 2016-го року, були часи затишшя, але на початкусерпня побачив у продажу Ваз 2105 1995 року, пригнана 96-го зУгорщини, за нею стежив ще з зими, але вона якийсь час вибула зпросторів Інтернету, я думав, що її продали. По фото стан бувприємний, колгоспу мало. Здзвонився з продавцем (машину продававсин власника, якого вже немає в живих, тому машина простоювала інікому не потрібна була), домовився і в один "прекрасний" день (погода була огидна) поїхав до Коростеня дивитися. Сумнівів буломоре, визначиться було складно, але зваживши всі "за" та "проти", вирішив - беру. Цей день запам'ятаю назавжди, починаючи з 4-ї ранкуі аж до 12-ї ночі все було проти мене, день був емоційно важкий —погана погода, стомлива дорога, прийняття рішення, перший раз закермом класики, стомливий час у МРЕВ, ледве знайшов заправку, думав, що заглухну з порожнім баком (а справа тоді йшла надвечір), перша тривала поїздка за кермом автомобіля, якого я взагалі незнав. Два тижні я ходив і не розумів, радий я чи засмучений фактом, що я маю автомобіль. Але врешті-решт зробив висновок — я дужезадоволений і люблю свій автомобіль.
Бо вона експортна, то намагатимуся діставати на неї дилерськізапчастини, опції і т.Д. Колгоспу в ній майже немає, я все зняв, щозайве. Технічно вона не ідеал, але досягти ідеалу або простовідмінного стану цілком реально.
Автомобіль знаходиться в місті Козятин, Вінницька область, куди яїжджу у вільний від навчання час, і проводжу різні роботи здоведення свого автомобіля. br/>
Ну що ж, сподіваюся, комусь цікаво буде стежити. Мені і самомуцікаво, до чого я в результаті прийду.
Далі будуть фото:
Ось так автомобіль виглядав на момент покупки. Все, що на неї булонавішано, без особливих проблем знімалося, але все ж таки сліди "колгоспу" на ній все ще присутні. Фото надані з оголошення наАвтоРіа