Дорога далека та гучна

Вітаю в моєму БЖ!

Увага! У записі буде багато БУКАФ!

Як я і говорив у попередній частині БЖ, машина, повинна їхати за220 км до знайомого мотриста (радіатор пічки та інші новини.)Поїздка була запланована 23.10.2016 Збори та підготовка відбувалисяв дуже спішному темпі:за два дні було зібрано салон, підключенопроводку, куплено нову олію в дорогу, поставлено патрубки татермостат, залито 20 літрів А-92. Тепер докладніше:

ДЕНЬ 1 (22.10.16)
Через місяць треба було заводити "лотос".
< i> Відступ: Залишив я його в напіврозібраному стані, думав, що поїду вже навесні, а до цього — збирати нове навісне, патрубки, дроти, елементи салону, тому від'єднав патрубки охолодження, зливстарий тосол, розбавлений водою. Від'єднав дроти в моторномувідсіку:стартера, АКБ, генератора, запобіжники і т.Д.. Розібравсалон.І коли мені зателефонували і сказали що можна їхати, трохиофігел, але, прийшов до тями, кинувся в гараж — збирати старе.
Вирішено було спочатку збирати навісне, по скільки, їхати і безсалон можна, а ось без мотора...) Закінчив збирати годинників об 11вечора. Був із другом. І це врятувало.
АКБ заряджено. Бензин підкачується. Педаль газу проштормили. Ключдо старту. Клацніть. Починає повільно розкручувати колінвал. 6спроб. 6 невдач.
-Може на вулицю виштовхнемо, з штовхача заведемо? , 2 передача, ривок. Нічого. Абсолютно нічого, навіть не схопила. Зазвичай у менезі штовхача з першого разу заводилася, а тут… 5 спроб, 5 невдач.Сил уже нема, темно, холодно. Плюнули, пішли шукати по гаражахкогось, щоби допоміг розгін нормально взяти. Знайшли мужичка (будував гараж, о 12 ночі., ось те означає пощастило). Розгін.Знову не заводитись. Чоловік поцокав зубом, і йдучи, сказав, щораніше АЗЛК в -30 заводилася, а Жигулі нервово курили осторонь.Гаразд, заштовхали в гараж, збираємося йти, і смикнуло мене полізтиперевірити свічки (перед усією епопею перевіряв — все чисто ісухо). Відкручую… їдрити — бити, все мокрі. Навіть 1, 2 КАРЛ! Витираю насухо, закручую ключ на старт. З пів тику забухтів. Давпросіктися (3-4 рази плавно і вщент знудив тягу). Задоволені пішлидодому. Завтра на нас чекає збирання салону…
ДЕНЬ 2 (23.10.16)
Зібрали салон, все підключили, але прилади не показують. Зпрацюючого це:спідометр, амперметр. Билися до 10-ї вечора — такнічого і не знайшли. Домовилися на 6 ранку зустрітися, щоб ранішевиїхати, без пробок проскочити Київ і рвонути в Дібрівку.Сказанозроблено. Скажу щойно вранці нас було вже 3. Зібравши всіх своїхдрузів, як підтримку, оскільки ця перша поїздка на таку відстань, імашина теж ще не до кінця вивчена, краще перестрахуватися, мизавалилися в гараж, і почали заливати воду з тосолом. Системуохолодження, бо в нас заморозки, а тосол розбавлений водою. Нехочеться щоб блок розірвало. Як завжди гладко все не пішло.Порвався хомут (ще радянський), біля помпи, і ми ледве знайшли такупили 5 хомутів у гаражі у мужика, який нам їх переробив ізвеликих на патрубки охолодження. Поки ми поралися з хомутами, мійдруг намагався зробити щось із приладами, бо їхати без вказівникапалива, температури, тиску, їхати не посміхалося. І в нього вийшло! Він смикав запобіжники на лівому боці моторного відсіку, і всезапрацювало, навіть поворотники… (тому раніше й хотіли виїхати зКиєва, бо без поворотників їхати взагалі не дуже). Накинули насапун тонкий патрубок, кинувши його під радіатор (димит, до чогоколи хоче і як хоче. Може димити, а може навіть султанчик диму невипускати). Забивши багажник та салон продуктами, інструментами мивиїхали з гаражного кооперативу. Вирішили заїхати підзаправитизвіра. Бензин зайвим не буває. Через 2 хвилини після заправки кинувпогляд на прилади і зрозумів, що ми кипимо. 120 градусів, хоча париз-під капота немає. Твою дивізію! Зупиняємось, кидаємося під капот, так, кипимо жорстоко, розширювальний уже догори забитий тосолом. 2години ми спускали повітряні пробки із системи охолодження. За цідві години я дізнався про систему більше, ніж тоді, коли читавкниги з експлуатації та ремонту. Перша година у нас була надія, щоми поїдемо, але вона випаровувалась так само швидко, яквипаровувалась пара… Потім, знявши патрубок, що йде до колектора, завели машину і почали чекати. Через 2 хвилини шипіння стравленогоповітря звідти кинувся розпечений тосол з водою. Від несподіванкипропустивши цей патрубок я судомно намагався вставити його назад, але струмінь била в кузовний відсік, все було затягнуте пором, видно нічого не було. Подивившись куди треба пхати, поставив намісце. Підлили тосол. Заводимо. Так епт! Знову зростає вище 100. Ізнову та сама процедура. Охолоджуємо. Заводимо. 70 ... 80 ... 90... ТАК ЛАДНО! Вирішили постояти 15 хвилин для перевірки. Ні, неповзе, навіть остигає. Кидаємося до радіатора, рушаємо нижнючастину — холодна, патрубок від термостата до радіатора тежхолодний, що за дичину? ! Гаразд, потихеньку починаємо рух.Тільки-но виїхавши з Києва зітхнув вільно, бо побоювався, що машинана світлофорі заглухне і не заведеться, але… пронесло.

Виїжджаємо з Києва. Район ВДНГ
На БРСМ.
Особливо сподобалася якість Одеської траси, правда нормальна вонабула десь до Білої Церкви…
Так. Забув сказати що пічка в АЗЛК не просто хороша, вона чудова! Грело так, що на першій швидкості обігрівача у мене плавилисячеревики. А на другий плавився вже я:)
Всі такі великі…
Ще довго їхати…

Десь на середині поїздки вирішено було зупинитися поїсти, ісфотографувати пізнього
Покушавши, почали їхати, і тут лунає оглушлива бавовна і починаєбути дуже голосно в машині… Зупиняємось. Під машину. Ядрен-батон.Відвалилася труба глушника під коробкою, там уже було тріснуто.Попередні власники не захотіли возитися та закріпили дротом. Алетак як ми нудили під 130 дріт злетів. Нам ще пощастило, щовідвалився він не на швидкості. Гаразд. Пішов я вздовж траси. Пообочині назбирав дротів якихось, знайшов тонкий шматок камери, звантажівки, і обірваний ремінь ГРМ. Приніс весь цей мотлох підмашину і помчала ... Вийшла пекельна конструкція. Але на дорогумало вистачити. Сіли. Поїхали.

Їдеш, і отримуєш задоволення.
Згорнули з траси. Залишилося ще 60 км. І тут ми заблукали. Простопрогавили свій поворот і поїхали не туди, а навігатор повів нас повбитій дорозі, вимощеній кривою бруківкою. Повільно перебираючисьпо колдобинах і ям виїжджаємо на нормальну бруківку. І тутпочинається оглушливий звук двигуна. Зупиняємось. Під машину, так іє, все відвалилося до біса. Вирішили знімати нафіг глушник. Зняли, засунули в багажник і стартанули. Машина стала їхати набагатошвидше). Поки стояли і поралися з глушником повз нас тихопроповзали машини з причепами. А потім ми поїхали... І наздогналивсіх із оглушливим гуркотом. По бруківці. 70 км/год. Заодноперевірили підвіску. Яка ж вона гарна. М'яка, дорогу тримає чудово.Ось що означає ралійне коріння. А гальма які…)
Загалом доїхали ми з малими втратами. Машина впоралася чудово. Наданий момент починає розбиратися двигун. За першою інформацією тамхана поршневий та колінвалу. Дякую всім за приділений час! Донових зустрічей!
PS. Я все ще шукаю торпеду, бороду, накладку на тунель і карти підколір салону. Якщо хтось має стан на 4+ (по Україні) — пишете!
"але на дорогу мало вистачити. Сіли. Поїхали.
Їдеш, і отримуєш задоволення.
Згорнули з траси. Залишилося ще 60 км. І тут ми заблукали. Простопрогавили свій поворот і поїхали не туди, а навігатор повів нас повбитій дорозі, вимощеній кривою бруківкою. Повільно перебираючисьпо колдобинах і ям виїжджаємо на нормальну бруківку. І тутпочинається оглушливий звук двигуна. Зупиняємось. Під машину, так іє, все відвалилося до біса. Вирішили знімати нафіг глушник. Зняли, засунули в багажник і стартанули. Машина стала їхати набагатошвидше). Поки стояли і поралися з глушником повз нас тихопроповзали машини з причепами. А потім ми поїхали... І наздогналивсіх із оглушливим гуркотом. По бруківці. 70 км/год. Заодноперевірили підвіску. Яка ж вона гарна. М'яка, дорогу тримає чудово.Ось що означає ралійне коріння. А гальма які…)
Загалом доїхали ми з малими втратами. Машина впоралася чудово. Наданий момент починає розбиратися двигун. За першою інформацією тамхана поршневий та колінвалу. Дякую всім за приділений час! Донових зустрічей!
PS. Я все ще шукаю торпеду, бороду, накладку на тунель і карти підколір салону. Якщо хтось має стан на 4+ (по Україні) — пишете!
"але на дорогу мало вистачити. Сіли. Поїхали.
Їдеш, і отримуєш задоволення.
Згорнули з траси. Залишилося ще 60 км. І тут ми заблукали. Простопрогавили свій поворот і поїхали не туди, а навігатор повів нас повбитій дорозі, вимощеній кривою бруківкою. Повільно перебираючисьпо колдобинах і ям виїжджаємо на нормальну бруківку. І тутпочинається оглушливий звук двигуна. Зупиняємось. Під машину, так іє, все відвалилося до біса. Вирішили знімати нафіг глушник. Зняли, засунули в багажник і стартанули. Машина стала їхати набагатошвидше). Поки стояли і поралися з глушником повз нас тихопроповзали машини з причепами. А потім ми поїхали... І наздогналивсіх із оглушливим гуркотом. По бруківці. 70 км/год. Заодноперевірили підвіску. Яка ж вона гарна. М'яка, дорогу тримає чудово.Ось що означає ралійне коріння. А гальма які…)
Загалом доїхали ми з малими втратами. Машина впоралася чудово. Наданий момент починає розбиратися двигун. За першою інформацією тамхана поршневий та колінвалу. Дякую всім за приділений час! Донових зустрічей!
PS. Я все ще шукаю торпеду, бороду, накладку на тунель і карти підколір салону. Якщо хтось має стан на 4+ (по Україні) — пишете!