Колгоспний антикор

Всім привіт.
Минулого літа в черговий раз застряг у болотах Куяльницького лимануі не встигнувши помити машину знизу поїхав на 4 місяці. Машина такі простояла зі шматками налиплого болота на днищі ( (за скількибагато хто знає що куяльницький лиман дуже солоний також як і (дляприкладу) мертве море в Ізраїлі. Висновки не змушують себе чекати.Після приїзду додому думав що машина прогнила до дірок. Відразузагнав на підйомник на мийці і Мені трохи пощастило що років 10тому попередній господар виробляв антикор, але його залишки змилисяразом з болотом.
Демонтував всі розширювачі арок, зазвичай крила під нимизгнивають.
Коли зняв все, зрозумів що дірок немає і все у відмінному стані))крила зсередини перешкурив і прогрунтував, перефарбував і покривтовстим шаром шовним герметиком. Кузова мене здивувало тапорадувало, іржі немає від слова зовсім! Дрібні місця по 3мм наколісних арках це нема про що, зашкуривши, пофарбував. Ось на рамівиднілися осередки корозії, що почалася, від солі. Що змігзачистив, загрунтував всю раму ґрунтом, пофарбує фарбою і всюмашину з низу задув пушсалом з відпрацюванням це по зовнішності, раму зсередини залив відпрацюванням. Антикор звичайно колгоспний, але думаю гірше не буде і вистачить ще на стільки ж. Пушсало ляглогарною шубою приблизно 5 мм проходив кілька разів. Арки крил, щопід розширювачами замазав також пушсалом. Фоток на жаль не робивскільки був весь з ніг до голови в антикорі. Ось якось так.
Це фото після останньої посадки в болота куяльника.