Травнева подорож

Травневі свята цього року виявилися райськими. Райськими в планісвоєї тривалості — нас відпустили гуляти з 1-го по 12-те!

Звичайно, ми з дружиною пов'язали ці вихідні з яким-небудь трипомна машині кудись далеко в межах нашої неньки України... Наїздив ямайже 3000 км і зробив висновок — це багато для ланосу за такийпроміжок часу.

Хоч у дорозі нічого мене не підвело, але понервуватись менідовелося…

< Як і що я в ньому зробив перед поїздкою — напишу коли трохивідпочину від самої поїздки. Але поки що можу сказати наступне:

1. Загорілася лампочка AIR BAG (без причин)

2. Після перших 900 км різко загудів підшипник передньої правоїматочини, довелося у Львові міняти (175 грн разом з роботою)
3. Холостий хід став стрибати з 900 до 3500 просто на рівному місціі не передбачувано (очухаюся трохи, поїду на вихідні щовирішувати)
4. Їхати трасою на ланосі (2 дорослих і дитина, мінімальнезавантаження багажника) більше 120 км на годину при ідеальнійпідвісці, на новій гумі (направлений малюнок TOYO Proxes R1) —страшно, відверто страшно, та й двигло вже чутно голосніше музики…ситуацій - ямка, раптова колія, підрізають, треба обігнати, коротшескрізь де треба швидко реагувати - машина просто пливе ніби вонагумова, а не з металу. Я на BMW 1996 (34 кузов) по трасі їхав неменше 180 і то я розумів це тільки дивлячись на спідометр. Я непам'ятаю відчуття, що не впораюся з керуванням у позаштатнійситуації — машина робила все, що я їй говорю без єдиних зазорів уреакції…

Піст не закінчено, допишу пізніше…< br>