Взяли в сім'ю ось такого пройдисвіта в листопаді 2009. Бралитатові (ну і з розрахунком, що мені треба ж на чомусь у гори таКрими їздити :), а моя Volvo S40 не сильно до цього має в своємурозпорядженні, кліренс не той).Вибір був серед Хонди СРВ, ФорікаЛісника, Фольца Тигуана.
Я поїздив на всьому, а Папа не захотів, сказав, що йому післясовкопрому будь-яка машинка буде для його дуже і дуже, а Вітаркайому подобається вже давно.
Я його звичайно змусив потестдрайвити Вітарку з автоматом, але вінсказав, що це нам, молодим, ліньки мішалкою працювати, а йомузвично.
По мотору вирішили не брати 2.0 так як особливої віри, що такиймотор може задерикувато машинку вести у мене не було.Тату було всеодно.Ми проголовали і я вирішив :) - тільки 2.4.
На тому і вирішили, комплектацію взяли JLX-E (без люка, ксенону ішкіри).Власне, комплектація зважилася сама собою так як стояла вавтосалоні :). Чохли на крісла взяли, всяку автохімію і т.Д. Покинаїздила машинка близько 26 000 км, витрата 11.5 л/100км взмішаному циклі, що не так вже й погано. Моторчик везе задерикуватоі йому все одно скільки людей у салоні, тяги достатньо, але цевсе, якщо стрілка тахометра за 2500 об/хв. До 2-х тисяч мотор дуженіякий, що як у всіх японців. Якщо включити другу передачу на 20км/год, то моторчик незадоволено так відповість вібраціями покузову. Також невеликий мінус є в механічних зачепах всіх шестереньі телескопічних карданів в трансмісії, що видає зарактерний звучокпри подачі навантаження.
