Травнева подорож країною контрастів.

Чергова поїздка до Білорусі. І начебто немає змилу писати пропоїздки, які відбуваються як мінімум раз на рік. Ця була трохинестандартна, нестандартна для мене своїм маршрутом./b> і зовсімне був жодного разу.
Звичайно ж, було дуже цікаво подивитися, як змінилося одне місто зачверть століття, і чим воно відрізняється від другого прикордонногобілоруського містечка.

Але бо стан доріг в Україні (і не тільки) на сьогодні хвилюєвсіх, почну саме з них (фото у квітах та фарбах не робив, не дотого було i> ).
Свіжовідбудована дорога Київ – Рівне на сьогодні знаходитьсяу відмінному стані, дозволяючи їхати на круїзі з вільною дозволеноюшвидкістю в 140 км/год (по спідометру) 320 км долаються практичнона одному диханні, якщо не враховувати, як те саме диханнязбивається через довгий виїзд зі столиці.
Рівне – Луцьк здебільшого латана-перелатана, але непоганотерпима .
А ось далі і до кордону вже цікавіше. Особливо в р-ні Ковєля – тамасфальту майже не залишилося. Пил у райцентрі, як у середньовіччіна базарній слов'янській площі.

Оптимально, звичайно ж, їхати Київ – Ковель, «староваршавською»відремонтованою трасою, але мені потрібно було через Рівно.
Відразу перескочу на інший відрізок зворотного шляху:Овруч –Коростень – Новоград-Волинський. Так от на відрізку км. О 25-30 доМ.Волинського дороги НЕ ЗАЛИШИЛОСЯ ЗОВСІМ! Чи не ями, не вибоїни -ДОРОГИ НІ! Покриття повністю вибите на всю колишню глибину, аж доподушки полотна. Весь щебінь, кіт. Колись була під асфальтом, вилітає на поверхню, пил, тотальна відсутність узбіччя, заростікущів, що нависають з боків та зверху… Швидкість мах. 20 км/год, іце навіть багато! Моторошно. XXI століття…
По самій Білорусі дороги можна сказати чудові. Особливо, порівняноз нашими. Від Бреста до Гродно машин мало, але дороги шикарні.Особливо вражає, коли їдеш у темряві, дощ, нічого не видно…, іраптом, у богом забутому селі з 10-ти напівживих будинків посереддороги блимає світлодіодами знак пішохідного переходу. При цьомурозмітка майже ідеальна.
Попалася мені на тому відрізку шляху якимось чином забутийбудівельниками шматок дороги з ґрунтовим покриттям, км 7-8 середлісу. Так от на ньому легко йшов зі швидкістю 90-100 км/год. Лишезрідка трапляються вибоїни, як у містах так і на трасі. Мабутьчерез них у країні оголошено надзвичайний стан із терміновогоремонту полотна :)

Тихе життя провінційного райцентру з ідеальною дорогою
І надзвичайно мало придорожніх мотелів. На деяких напрямках їхзовсім немає. У містах готелі переповнені. Тож про нічліг требапотурбуватися заздалегідь.
Придорожні зупинки

Брест вразив мало. Типово білоруське містечко, транзитне яктранспорту, так туристів. Все вилизане і зовні пригладжене.
Фортеця вражає лише своїми історичними подіями, героями, волеюдоль, що опинилися в самому пеклі початку війни. Як монумент вонанадмірно монументальна. І надто багато новоробства.

Центральний вхід у меморіал
Холмські ворота Кільцевої казарми, що ведуть у цитадель
І взагалі новоробства по всій країні занадто багато. З одного бокуце набагато краще, ніж обгороджена стрічкою брила-залишок відколись зруйнованої фортеці (церкви, замку тощо) та скромноїсупровідної таблички зі скукоженою інформацією; з іншого боку, ажнадто мало історичного (в т.Ч. У достовірності реконструкції) утаких будівлях. Ну не вміють у нас зберігати історію! Натомістьпоряд із центром. Входом у фортецю є чудовий залізничний музей, демайже всі експонати на ходу! На жаль, саме на нього зовсім незалишилося часу. Тож буде ще привід з'їздити до Бреста знову.
ЖД музей

Враження про Гродно лише злегка змастилося постійним дощем.Тим не менш, місто беззастережно сподобалося! Відчутний впливсусідньої Польщі та її великої діаспори.
Акуратне, скромне і досить харизматичне сучасне містечко, зіпсованерадянським минулим. Симпатичний історичний пішохідний центр.

Пішохідний центр Гродно.
Неймовірно красивий католицький костел св. Франциска Ксаверія, щосусідить із в'язницею №1 (у самому центрі міста! ). «Входить дотрійки в'язниць Білорусії, де утримуються найнебезпечніші злочинціта рецидивісти…». У стінах, де було надруковано першу газетуГродно, і досі утримуються ув'язнені.
Кафедральний собор Святого Франциска Ксаверія
В'язниця, що примикає до центрального костелу. Контрастів, однак.Втім, як і весь колишній Союз.
Гродно…

Розповідаючи про Білорусь, очевидним є як мінімум одинвисновок:гарну обгортку тут навчилися робити. Або як хв.продовжують у цьому вдосконалюватись. Не беруся розмірковувати простан економіки, політики та ін. Але факт залишаєтьсяфактом:заїжджаючи ненадовго в країну ви бачите доглянуті міста, чисті вулиці, очищені ліси, гарні дороги, розв'язки, що будуються, і мости... Що там за цим фасадом, чи відсутність внутрішньогоремонту чи тотальна реконструкція? Для авто-мандрівника часто це нетак важливо.

Білорусь…