— Про діжп? Ну, слухай — дід приклався до пляшки "баварії" і разомзі смаком улюбленого пива на нього наринули спогади…
А поки що він згадує, я розповім свою історію, правда, вона будене про джип, а про відсутність мізків у деяких, ну а загальним будемашина, яка застрягла там, куди інші не поїхали. Отже, всі ви, звичайно ж читали не особливо цікаву історію покатух по болоту, описану в першій частині "трясини"? Ні, не всі? я жив у рожевихокулярах і з думкою про те, що Свіфт 4х4 - самий що не є "жип". Досвого останнього дня народження:) Втім по порядку. А, так, фото небуде. Ну, буде парочка зроблених учора, в цьому історичному місці —а от на момент описуваних подій — фотоапарата з собою не було — атак шкодував — стільки можна було прикольних знімків зробити — "я іевакуатор", "дурні в болоті", та й інше.
Ну так от, того прекрасного дня нічого не віщувало пригод на дупу.І все начебто було бл. Ну, за винятком того факту, що я постарів щена рік :) І оскільки був вихідний — я вирішив змотатися пошвиденькому до батьків на дачу, щоб зрозуміти — чи можна тампровести пікнік присвячений такому знаменному дню — як мій ДР.Сказано – зроблено – їжу. Трохи відступлю назад і розповім пропогоду — кілька днів поспіль — на першотравневі свята в нас йшлидощі. Причому досить нехилі. Дача розташована за містом, навеликому схилі — колишньою річкою, що закінчується внизу, а вгоріполем. Звичайним. З пшеницею. І дорог до дачі 2 — одна над висохлоюрічкою, а друга — вздовж пшеничного поля. Отже, поки я розповівдислокацію — ми зі Свіфтом дісталися розвилки. — Ну що — сказав я —нижньою дорогою не поїдемо — там колдобини дуже високі — а в тебебампер передній дуже низький — та й дорогий, - Угу, погодивсяСвіфт. - Значить поїдемо вздовж поля - сказано - зроблено -поїхали. Згорнувши на дорогу вздовж поля — а дорога — це простоутрамбована багатьма роками, машинами і дачниками земля — отож, звернувши на цю дорогу, я побачив, що десь за метри 200 від їїпочатку — якоюсь вантажівкою, що довго буксувала, прорита офігеннаколія — якщо їхати точно нею — про бампер як і раніше можна забути.А не хотілося б! Дорога до речі була не така вже й погана —невеликий шар рідкого бруду — сантиметрів 10 — не більше — і все.От якби не ті горби, нариті вантажівкою! — О! Слухай, ти жповнопривідний, — згадав я (чорт би мене забрав) — Поїхали полемуздовж дороги — поле рівне, нічим не подряпаємо і не відірвемо. —Угу, знову погодився Свіфт.
І ми поїхали. Прям отак одразу — тільки згорнули з розвилки іодразу в полі. Спочатку все було добре — лише наш українськийчорнозем переодично намагався залетіти у відчинені вікна — зачинив— і їдемо далі. Через метрів 200-250 - якраз проїхали ті вибоїни надорозі - і можна було б на неї виїжджати - я почав відчувати, щомашинка біжить не так вже й весело як раніше - і мене почаливідвідувати думки про те, що хороший понт - він звичайно дорожчегрошей, але все одно ж наших подвигів ніхто не бачить - оскількижодної живої душі навколо - після дощів на ці дачі машини рідкоїздять - через відсутність доріг - так ось, було вирішено виїжджатина дорогу - але рішення було прийнято на жаль пізно - оскількивідразу після повороту керма машина стала - попередньо побуксувавшиякимсь із передніх коліс. Хм, подумав я - дивно - це ж практичнопозашляховик! І почав здавати назад, щоб виїхати на дорогу зрозгону — фіг там — назад просто не їдемо — або глухнемо, абобуксуємо. Ні.
— Угу, знову погодився Свіфт.
— Та що ти все гукаєш, краще б їхав — розлютився я.— Не всезалежить від машини - сказав Свіфт - особливо, якщо у господарямізків немає - тоді від неї взагалі нічого не залежить. А вірно -погодився я і вирішив вилізти з машини щоб оцінити обстановку.Виліз. Відразу ж нога поставлена на ґрунт провалилася в нього пощиколотку — і це я на неї ще не спирався. Видовище, що посталопереді мною — було приголомшливим — ех, ну чому не було фотика! -описувати словами - це не те - але загалом, у полі, стояв Свіфт -ні, він лежав на пузику, завалившись лівою стороною по порозі вчорнозем. Колеса - це блиск - ті фотки, що з першої частини "трясини" - відпочивають - коліс не було видно взагалі - це буводин суцільний чорнозем. Причому такий затятий — взявши паличку яспробував його відшкрябати — неа, не відпадає як глина — він якпластилін — просто ріжеться часточками та й годі. А коли крутишкермо — передній бампер рухається разом із колесами — бо їхнійдіаметр завдяки чорнозему явно підвищує всі допуски. Так, засідка —поряд з машиною стояти було складно — весь час провалюєшся вземлю-матінку. Копати було ще складніше — по-перше, нічим — шматокшиферу й палиці — слабкі замінники лопати — а по-друге, незрозуміло до якого місця копати — у глибину суцільне пухке місиво.Тут я побачив вдалині вантажівку - мабуть той, який нарив тут усякихпагорбів, а може й ні, і я побіг до нього. Ну, як побіг — поповзпереодично висмикуючи з болота кросівки. Че, я боюся (вантажівка! )туди їхати — я їли проїхав там дорогою (! ) — застрягну. Точно вінколію прорив. — Мужику, ну немає ж ні кого крім тебе — виручай. —Ну, зараз, розвантажуся і під'їду. А під'їде Чи? Втім, повернувся яз надією, але й часу даремно втрачати теж не хотілося - а раптомсамі виберемося? Я продовжив копати і підкладати шматочки шиферу (знайденого біля паркану однієї з дач) під колеса. До речі, пролипкість чорнозему — коли машину зняли з евакуатора (це я зновунаперед забіг) ці шматки шиферу так і висіли на колесах, завдякичорнозему, що приклеїв їх.
Покопавши якийсь час, що здався мені достатнім — я сів за кермо іспробував знову виправити помилку, допущену завдяки переоцінцісвоїх та машини можливостей. Отже, плавно рушаємо з місця - точно, глухне мотор - ну так, 1.3 літра - даремно що 94 (93/92 - зарізними даними, я віддаю перевагу більше) коні - а момент, щокрутить, всього нічого - 11.6 кг. Ок, заводимося, тиснемо на газсміливіше — точно буксуємо. Дивно - видивляємося за двері - передніколеса буксують, задні стоять ... Хм, начебто 4 ве-з-де? Гаразд, потім думати будемо, поки топимо в підлогу - наче на 2 міліметризрушили - такими темпами - тиждень-другий і до дороги дістанемося.І тут разом із брудом з-під переднього правого колеса вилетіласимпатична хмарка сизого диму. Цікаво, щоб це воно таке було? (цікаво, що це було — прим. Перекладача) Гаразд, вимкну мотор (ось! ось вона помилка! втім знову забігаю наперед), і продовжу копати.Сказано зроблено. Копаю. Чую, вантажівка їде. Думаю - ну, все, закінчилися муки підняття цілини - зараз обурять на буксир івитягнуть. А там і до дому (ну, чи дачі, якщо залишиться бажання)не далеко. Так, візьмемо на буксир... Ага, а за що візьмемо? УСвіфта передній гачок буксирувальний — знімний — так думаю, убагатьох машин зараз так — і природно він лежить де? У багажнику? Неа. В гаражі. :)) А навіщо мені він у багажнику? А виявляється — унагоді. Радимося у водієм вантажівки — мовляв, така фігня — можнатільки за зад зачепити. Ну давай спробуємо. Ух ти, і тут проблема –гак глибоко під бампером. А на вантажівці — вона на висоті метравід землі — шо передня, шо задня. І що ми маємо — як тількивантажівка почне мене тягнути з болота — я одразу залишусь беззаднього бампера… Хм, засідка — заліз у поле, щоб не обдертипередній, тепер доводиться платити заднім? Хто взагалі ці бамперавигадав? Втім, задній бампер, думаю не набагато дешевше переднього- "дякую", кажу, "тобі добра людина", водієві вантажівки - "але яякось далі копати буду".Водила виявився ризиковим хлопцем таексперементатором – і все-таки уболтав мене спробувати. :)) Але, мав рацію я. Ні, бампер залишився на місці - просто як тількивантажівка рушила - сталося те, що я і припускав - трос натягнувсяі бампер почав спроби піднятися разом з тросом вгору. Врятував йоготільки вчасно зупинений мною вантажівка — до речі, дуже вчасно —навіть подряпин на фарбі не залишилося. Втім, мужик поїхав. Ізалишився я знову один у чистому полі. Думаєте, один у полі невоїн? Можливо. Втім, я і не воювати приїхав - а всього лише окопирити :)) Втім, покопавши ще якийсь час, знову здався мені достатнім- і підклавши весь шифер, який я зміг зібрати по дачах, за виняткомтого, що лежав на дахах - Я спробував номер 3. Завів двигун - івключив 1-у передачу. Ага. Хотів увімкнути. Вона не вмикається. Таксамо, як і інші 4-ті. При спробі включити задню — лунає несамовитийскрегіт. Хм? Вимикаємо двигун. Також фігня - жодна передача невключається. Тільки при спробі включити задню - скрегота немає -ну, так воно і зрозуміло - мотор вимкнений, і вали в коробці іроздатках стоять. Ось тепер зовсім прикольно. Мало того, що по вухав болоті, то ще й коробка накрилася — димок пам'ятаєте? Так, думаємо. Подзвонити другу? Сенс – якщо повнопривідна тут стоїть –моноприводи на кшталт чимось допоможуть? Хоча, поки я копав - повз- але дорогою промчав мужичок на Москвичі - я ще подумав - осьадже, всі нормальні дорогою все-таки їдуть. Він, до речі, так самоподумав, дивлячись на мене. :) Але одна справа промчать, а іншасправа зупиниться - дорога дорогий - а болота на ній вистачало - іне просто зупиниться, а витягнути з поля іншу машину. Ні, відпадає.Та навіть якщо й витягнуть — що далі? Коробка стоїть, машину неможна буксирувати — в інструкції написано — тільки на евакуаторі…евакуатор? О! Ідея — адже там лебідка є! Отже, дзвінок друговівідпадає (як і допомога залу) — зате дзвонимо евакуатору! Точніше, спочатку знайомим на СТО, цікавимося номером — потім уже власникуевакуатора — виявився дуже добрим дядьком (кирилл — ще раз великеспасибі! ), приїхав буквально протягом 30 хвилин, і за 15 хвилинмашина вже була витягнута з болота і поставлена на лафет . Ну, власне, ще за 30 хвилин ми були на СТО. І найголовніше — все цедуже не дорого — за мірками евакуаторів, які перебувають на службіДАІ.
Ну, а тепер підсумки, і розбір польотів :)
1. Мені, як власнику офіційно купленої офіційно завезеної Сузукіпокладено допомогу від Сузукі-Асістенс (здається так називаєтьсяпрограма підтримки користувачів? ) — і безкоштовний евакуатор — алевін привозить тільки на офіційну СТО. А оскільки було не зрозуміло, що з машиною, а преценденти вже були, розповідали про Паджеро, щопокотилася в болоті, і роздатку, що вбила, і міст — її привезли — якбула в болоті — на гарантійне СТО — там дивлячись на машину — угарантійному ремонті відмовили — тому було вирішено привезти її насвоє, дружнє СТО, помити — розібратися в чому проблема — а вжепотім, чистеньку везти, вимагати ремонту за гарантією.
2. Привезли, загнали на яму — знизу всі оглянули — що з-за болотабуло видно — ніби на своїх місцях. Сідаємо в машину - заводимомотор - ух ти, все включається :))
Втім, припущення - що було:після тривалої поїздки в чорноземі
- а машина проїхала метрів 300, якщо не 500 - взагалі відключивсязадній міст - я читав, що при перегріві вискомуфти - а він буваєчерез пробуксовок заднього моста - він (задній міст) відключається, поки вона (вискомуфта) не охолоне. Мабуть, тому машина й стала —так, можливо, були б шанси доповзти — там трохи залишалося. А нарахунок передач — сіпаючись у болоті — я підпалив зчеплення — читавпотім про схожу ситуацію на СХ4 і відразу вимкнув мотор — мабутьзчеплення залипло. Потім, остигнувши — передачі почали вмикатисязнову. Ось, загалом і вся історія. Звідси висновок – Свіфт 4х4 – цемашина для ожеледиці, снігу та невеликого болота. Але, орати поляна ній не варто :)) Машинка зараз почувається дуже пристойно, жвавенько бігає, і жодних наслідків. Ну, хіба що дня третійсмерділо паленим зчепленням. Пробіг після пригоди трохи більшетисячі кілометрів. — Так, Діду, правду говорять, що крутіше джип, тим далі пиз***увати за трактором — сказав онук, возюкаючи пальцемпо намальованому слонику.
— Онук! — дід поперхнувся сигаретним димом, — ти де слів такихнабрався? ! — В інтернеті, Діду, в інтернеті. Добре тобі, нуднаісторія — розкажи краще про Червону Шапочку, — онук умило заморгавоченятами. — Про Шапочку? Ну, слухай… П.С. Ціна питання:
Евакуатор - 250 грн (+20грн за болото на лафеті)
Мийка - 60 грн.
Пережиті емоції - безцінно! ;)
П.П.С. На фото — поле, і місце кудись доїхали минулого разу.
П.П.П.С. Минулого тижня, на СТО розповіли дуже схожу історію проодного з клієнтів — все так само, дача, погана дорога, стояння вболоті, пересталі вмикаються передачі, міст, що відключився, —вантажівка, що витягла з болота (мабуть гак з собою була) — випивкавсю ніч, щоб залити горе - зіпсував нову машину - а вранці, вонапросто поїхала - все вмикалося, все працювало. А машинку ту звали -Міцубіші Аутлендер.
"привезли, загнали на яму — знизу всі оглянули — що з-за болотабуло видно — ніби на своїх місцях. Сідаємо в машину - заводимомотор - ух ти, все включається :))
Втім, припущення - що було:після тривалої поїздки в чорноземі
- а машина проїхала метрів 300, якщо не 500 - взагалі відключивсязадній міст - я читав, що при перегріві вискомуфти - а він буваєчерез пробуксовок заднього моста - він (задній міст) відключається, поки вона (вискомуфта) не охолоне. Мабуть, тому машина й стала —так, можливо, були б шанси доповзти — там трохи залишалося. А нарахунок передач — сіпаючись у болоті — я підпалив зчеплення — читавпотім про схожу ситуацію на СХ4 і відразу вимкнув мотор — мабутьзчеплення залипло. Потім, остигнувши — передачі почали вмикатисязнову. Ось, загалом і вся історія. Звідси висновок – Свіфт 4х4 – цемашина для ожеледиці, снігу та невеликого болота. Але, орати поляна ній не варто :)) Машинка зараз почувається дуже пристойно, жвавенько бігає, і жодних наслідків. Ну, хіба що дня третійсмерділо паленим зчепленням. Пробіг після пригоди трохи більшетисячі кілометрів. — Так, Діду, правду говорять, що крутіше джип, тим далі пиз***увати за трактором — сказав онук, возюкаючи пальцемпо намальованому слонику.
— Онук! — дід поперхнувся сигаретним димом, — ти де слів такихнабрався? ! — В інтернеті, Діду, в інтернеті. Добре тобі, нуднаісторія — розкажи краще про Червону Шапочку, — онук умило заморгавоченятами. — Про Шапочку? Ну, слухай… П.С. Ціна питання:
Евакуатор - 250 грн (+20грн за болото на лафеті)
Мийка - 60 грн.
Пережиті емоції - безцінно! ;)
П.П.С. На фото — поле, і місце кудись доїхали минулого разу.
П.П.П.С. Минулого тижня, на СТО розповіли дуже схожу історію проодного з клієнтів — все так само, дача, погана дорога, стояння вболоті, пересталі вмикаються передачі, міст, що відключився, —вантажівка, що витягла з болота (мабуть гак з собою була) — випивкавсю ніч, щоб залити горе - зіпсував нову машину - а вранці, вонапросто поїхала - все вмикалося, все працювало. А машинку ту звали -Міцубіші Аутлендер.
"привезли, загнали на яму — знизу всі оглянули — що з-за болотабуло видно — ніби на своїх місцях. Сідаємо в машину - заводимомотор - ух ти, все включається :))
Втім, припущення - що було:після тривалої поїздки в чорноземі
- а машина проїхала метрів 300, якщо не 500 - взагалі відключивсязадній міст - я читав, що при перегріві вискомуфти - а він буваєчерез пробуксовок заднього моста - він (задній міст) відключається, поки вона (вискомуфта) не охолоне. Мабуть, тому машина й стала —так, можливо, були б шанси доповзти — там трохи залишалося. А нарахунок передач — сіпаючись у болоті — я підпалив зчеплення — читавпотім про схожу ситуацію на СХ4 і відразу вимкнув мотор — мабутьзчеплення залипло. Потім, остигнувши — передачі почали вмикатисязнову. Ось, загалом і вся історія. Звідси висновок – Свіфт 4х4 – цемашина для ожеледиці, снігу та невеликого болота. Але, орати поляна ній не варто :)) Машинка зараз почувається дуже пристойно, жвавенько бігає, і жодних наслідків. Ну, хіба що дня третійсмерділо паленим зчепленням. Пробіг після пригоди трохи більшетисячі кілометрів. — Так, Діду, правду говорять, що крутіше джип, тим далі пиз***увати за трактором — сказав онук, возюкаючи пальцемпо намальованому слонику.
— Онук! — дід поперхнувся сигаретним димом, — ти де слів такихнабрався? ! — В інтернеті, Діду, в інтернеті. Добре тобі, нуднаісторія — розкажи краще про Червону Шапочку, — онук умило заморгавоченятами. — Про Шапочку? Ну, слухай… П.С. Ціна питання:
Евакуатор - 250 грн (+20грн за болото на лафеті)
Мийка - 60 грн.
Пережиті емоції - безцінно! ;)
П.П.С. На фото — поле, і місце кудись доїхали минулого разу.
П.П.П.С. Минулого тижня, на СТО розповіли дуже схожу історію проодного з клієнтів — все так само, дача, погана дорога, стояння вболоті, пересталі вмикаються передачі, міст, що відключився, —вантажівка, що витягла з болота (мабуть гак з собою була) — випивкавсю ніч, щоб залити горе - зіпсував нову машину - а вранці, вонапросто поїхала - все вмикалося, все працювало. А машинку ту звали -Міцубіші Аутлендер.
"що при перегріві вискомуфти - а він буває через пробуксуваннязаднього моста - він (задній міст) відключається, поки вона (вискомуфта) не охолоне. Мабуть, тому машина й стала — так, можливо, були б шанси доповзти — там трохи залишалося. А на рахунокпередач — сіпаючись у болоті — я підпалив зчеплення — читав потімпро схожу ситуацію на СХ4 і відразу вимкнув мотор — мабутьзчеплення залипло. Потім, остигнувши — передачі почали вмикатисязнову. Ось, загалом і вся історія. Звідси висновок – Свіфт 4х4 – цемашина для ожеледиці, снігу та невеликого болота. Але, орати поляна ній не варто :)) Машинка зараз почувається дуже пристойно, жвавенько бігає, і жодних наслідків. Ну, хіба що дня третійсмерділо паленим зчепленням. Пробіг після пригоди трохи більшетисячі кілометрів. — Так, Діду, правду говорять, що крутіше джип, тим далі пиз***увати за трактором — сказав онук, возюкаючи пальцемпо намальованому слонику.
— Онук! — дід поперхнувся сигаретним димом, — ти де слів такихнабрався? ! — В інтернеті, Діду, в інтернеті. Добре тобі, нуднаісторія — розкажи краще про Червону Шапочку, — онук умило заморгавоченятами. — Про Шапочку? Ну, слухай… П.С. Ціна питання:
Евакуатор - 250 грн (+20грн за болото на лафеті)
Мийка - 60 грн.
Пережиті емоції - безцінно! ;)
П.П.С. На фото — поле, і місце кудись доїхали минулого разу.
П.П.П.С. Минулого тижня, на СТО розповіли дуже схожу історію проодного з клієнтів — все так само, дача, погана дорога, стояння вболоті, пересталі вмикаються передачі, міст, що відключився, —вантажівка, що витягла з болота (мабуть гак з собою була) — випивкавсю ніч, щоб залити горе - зіпсував нову машину - а вранці, вонапросто поїхала - все вмикалося, все працювало. А машинку ту звали -Міцубіші Аутлендер.
"що при перегріві вискомуфти - а він буває через пробуксуваннязаднього моста - він (задній міст) відключається, поки вона (вискомуфта) не охолоне. Мабуть, тому машина й стала — так, можливо, були б шанси доповзти — там трохи залишалося. А на рахунокпередач — сіпаючись у болоті — я підпалив зчеплення — читав потімпро схожу ситуацію на СХ4 і відразу вимкнув мотор — мабутьзчеплення залипло. Потім, остигнувши — передачі почали вмикатисязнову. Ось, загалом і вся історія. Звідси висновок – Свіфт 4х4 – цемашина для ожеледиці, снігу та невеликого болота. Але, орати поляна ній не варто :)) Машинка зараз почувається дуже пристойно, жвавенько бігає, і жодних наслідків. Ну, хіба що дня третійсмерділо паленим зчепленням. Пробіг після пригоди трохи більшетисячі кілометрів. — Так, Діду, правду говорять, що крутіше джип, тим далі пиз***увати за трактором — сказав онук, возюкаючи пальцемпо намальованому слонику.
— Онук! — дід поперхнувся сигаретним димом, — ти де слів такихнабрався? ! — В інтернеті, Діду, в інтернеті. Добре тобі, нуднаісторія — розкажи краще про Червону Шапочку, — онук умило заморгавоченятами. — Про Шапочку? Ну, слухай… П.С. Ціна питання:
Евакуатор - 250 грн (+20грн за болото на лафеті)
Мийка - 60 грн.
Пережиті емоції - безцінно! ;)
П.П.С. На фото — поле, і місце кудись доїхали минулого разу.
П.П.П.С. Минулого тижня, на СТО розповіли дуже схожу історію проодного з клієнтів — все так само, дача, погана дорога, стояння вболоті, пересталі вмикаються передачі, міст, що відключився, —вантажівка, що витягла з болота (мабуть гак з собою була) — випивкавсю ніч, щоб залити горе - зіпсував нову машину - а вранці, вонапросто поїхала - все вмикалося, все працювало. А машинку ту звали -Міцубіші Аутлендер.
"- Ти де слів таких набрався? ! - В інтернеті, Діда, в інтернеті.Добре тобі, нудна історія — розкажи краще про Червону Шапочку, —онук умило заморгав оченятами. — Про Шапочку? Ну, слухай… П.С. Цінапитання:
Евакуатор - 250 грн (+20грн за болото на лафеті)
Мийка - 60 грн.
Пережиті емоції - безцінно! ;)
П.П.С. На фото — поле, і місце кудись доїхали минулого разу.
П.П.П.С. Минулого тижня, на СТО розповіли дуже схожу історію проодного з клієнтів — все так само, дача, погана дорога, стояння вболоті, пересталі вмикаються передачі, міст, що відключився, —вантажівка, що витягла з болота (мабуть гак з собою була) — випивкавсю ніч, ...
Коментарі7
Чудова була поїздочка! )) На цей ДР обіцяю завести тебе на озеро для різноманітності, а то дача, ліс і ще знову таки ліс вже були, треба розширювати наше можливості і теми для оповідань ))))
Прикольно... Сам придивляюся до swift... + за повний привід за такі гроші... - swift sport до нас не возять...
До вас по-моєму, і 4х4 вже не возять. Хоча, можу і помилятися.
не пошкодував про витрачений на прочитання часу. дякую.
Дякую за відгук! Приємно )
прикольне оповідання, а письменник авантюрист))
Дякую! Виявляється це оповідання ще хтось крім мене прочитав )) Письменник не просто авантюрист - він авантюрист-професіонал з великим стажем (синці, шишки, інше)