EJ20X. Частина перша. Передісторія. Дорога

Вітаю, шановні читачі!
Нарешті склалися всі обставини для написання цього запису.

Legacy - Чудовий автомобіль, ніколи мене не підводив за всі 10років експлуатації. …
Думка ця крутилася в голові досить довго, перш ніж сформувала дужечітку ідею, яка трималася ще півтора роки.
Ідея ж ця підкріплювалася додатково подіями типу відео протурбо-Легасі у випадковій стрічці на Youtube, спілкуванням зтоваришами, які говорили "корч повинен валити 5-6 до сотні, а потімуже все інше", потім померлими клапанами системи вторинногоповітря, всім відомим затупом від 2 до 3.5 тисяч оборотів захвилину, підвищена витрата палива, а під кінець добили потеклішестірні розподільних валів.
Поспілкувавшись з дуже хорошими людьми з розбирання у м. Нікополь, отримав чудову пропозицію помінятися моторами у зборі з доплатою, EJ204-EJ20X з праворульною Legacy GT. Двигун пообіцяли живий, зпробігом у 143к (у мене на той момент було 249к). Обдумавши все явирішив йти вперед. Підходяща станція знаходилася у м. Одеса. Менеще раз проконсультували, відповіли на всі мої, часом не дужерозумні питання. Ці люди погодилися за дуже розумні гроші виконатицю роботу комплексно від механіки через електрику до прошивки таналаштування. Все в одній точці…

І 26 січня я рано вранці вирушив із Черкас до Одеси…

> Дорога була снігова, пощастило, що сніг подекуди засинав ями, яких на цій трасі було багато.
Не поспішав, місцями їхав 50-60 км/год, насолоджуючись гарнимизимовими пейзажами.
> Вже недалеко від Одеси зупинився розім'ятися і не впізнавмашину :) Фото додаються. Відвезли на зворотний поїзд.

Було сумно залишати Субу-Бубу :( Але потенційний результат піднімавнастрій день за днем.
І пішли тривалі 3 тижні очікування…

Далі буде…