Форсунки...

Я стільки часу мучилася з форсунками, і ось нарешті знайшла, замовила, чекала і коли воно прийшло на мій день народження, я непро що не могла думати. Про яке свято може йти. Мова, якщодовгоочікувані форсунки лежать, а не стоять на машині… І осьуявіть, 7 годин вечора. Побачила що я на кухонному столі знімаюпаливну рампу, у неї ледь інфаркт не трапився 😂 Ну я ж постелилапід низ, так що не страшно! як же без набору 😁

А далі все було не так солодко.На нервах і психах мені було не дофоток...
Загалом, мені треба було виїхати і тато сказав, що сам дозбирає (азалишилося тільки форсунки вставити і закрутити рампу) поки я нататовому опелі їздила у справах, тато поставив і завів. Дзвонить.Каже, форсунки течуть, причому дуже сильно. ДР.
До хонди навіть не підходила… Тут уже десь до 11-12 години, язаспокоїлася, та й думаю, можливо, тато якось не так поставив, щовоно тече… в черговий раз, знімаю рампу, витягаю форсунки, начебтовсе гаразд, порозминала гумки і зібрала все назад. Щиро кажучи, заводити не хотілося ... Але, все-таки були надії і ... Не текло! Тато вийшов, не повірив своїм очам. Я не довго думаючи, відразу закермо і перевіряти, як форсунки працюють 😀
Що було далі, я напишу в наступному бж.