Літні поїздки

Але вірус вірусом, а відпустку ніхто не скасовував, тим більше єшанс краще дізнатися про рідну країну. А заодно і свій новийавтомобіль.. Загалом було 2 тривалі поїздки, кожна приблизно по1500 км. Людям неприємності цього року, але ще й сильна повінь учервні в Карпатах принесла багато біди та відкоригувала у томучислі й наші плани.У результаті ми з дружиною поїхали до "лайтового" району карпат, не далеко від Львова, а саме до селищаСхідниця По дорозі ніяких пригод, витрата від Києва до рівно (2смуги в один бік) 8 літрів при крейсерській швидкості 107 км/год занавігатором. Особливо робити нічого (мінеральні води ми не п'ємо=))і ми вирішили піднятися на найближчу високу гору Параска (парашка), але не звичайному легкому маршруту, а по складнішому і маловідомому (якщо кому цікаво, можете почитати про цей одноденнийпохід тут www) .instagram.com/p/CCEiQ…m_source=ig_web_copy_link, відразу перепрошую за якість відео, чомусь воно стало післязавантаження таким жахливим), для чого нам бажано було доїхати доводоспаду Гуркало. Зауважу, що перед цим тут теж були дощі, хоч ібез таких сильних паводків, і ще щоранку рясна роса. Дорога відсела в бік гори була волога, ми переїжджали 2 або 3 рази струмок (апотім ще стільки ж переходили) і за підсумками не доїхали доводоспаду десь 300 метрів, бо почалося таке болото, що я ледвевиїхав. З колії на лужок щоб залишити машину не на дорозі (кермоповертав до упору вбік — машина їде прямо, після чого спустив трохиколеса і від'їхав назад, де е=колея була менше), а потім ще йрізкий спуск, на який я думаю ми б уже не піднялися (хоча надвечірдорога дуже сильно підсохла і там, де була колія з брудом можнабуло спокійно йти і не забруднитись). В результаті я прохідністю тауніверсальністю машини залишився дуже задоволений. Я не особливолюблю море (не можу я цілий день лежати на пляжку і нічого неробити, ще й під палючим сонцем), але моя дружина його обожнює, тому було вирішено рвонути на південь спочатку на Актовськийканьйон (який нас зовсім не вразив), а потім якщо там набридне (анабридло відразу =)) на море . У результаті спочатку ми поїхали вКоблево, де були дуже красиві краєвиди і можливість їхати на машиніпрямо по урізу води, але море дуже смердюче і брудне, а потімвідразу ж за Одесу в Санжейку-Грибовку, де виявилося вже практичнонемає відкритих з'їздів на пляж, хоч ми таки один знайшли. Та й тутє цікавий момент.Я в Києві навесні їздив річковим піском і це умене не викликало жодних проблем (хоча пісок був сухим і твердоїземлі особливо під ним не було). А ось на морі, як тільки я з'їхавз глини на пісок, мені довелося майже зупинитися, бо пробігалидіти, а ось рушити нормально я вже не зміг. При спробі рушитиначебто як машина починала їхати, але тільки-но я повністю опускавпедаль зчеплення, то оберти стрімко падали (хоча газ був натиснутийв підлогу) і машина глухла (люди на пляжі намагалися штовхнути, алеце особливо не допомогло). У результаті я спустив тиск у шинах до0, 8 Атм і рушив приблизно з 3000 об/хв. Як результат машина поїхалабез зовнішньої допомоги, але відчувся не дуже сильний запахпаленого зчеплення (до речі це був не перший досвід запалюваннязчеплення, два попередні це торкання в круту гравійну гірку з місцяі теж пісочок). Доїхав до місця стоянки не зменшуючи швидкості ісподівався що в понеділок (а ми зібралися їхати назад у понеділок, щоб дороги були розвантажені) буде кому мене штовхнути абопотягнути (FJ Cruiser, що проїжджає туди-сюди, вселяв надії, та йпоряд зі мною стояли Rav4 і Лексус на його базі, обидва на місцевихномерах, значить вони знають що виїдуть) ... У день відбуття япройшов оп пляжу до виїзду і порозчищав усі горбки на дорозі, погріб пісок з-під коліс. Але перед виїздом на глину був підйом попіску, і здавалося мені, що там я і залишуся. Час настав, і япоїхав. Спочатку виїхав задом з місця паркування, при цьому рушавяк завжди, машина звичайно трохи складніше пішла, але пішла безпроблем. Потім наперед і тільки. Дружина каже, що бачила, як учораFJ виїжджав з пляжу, і на тому піщаному підйомі у нього з-під колісрозлітався пісок. Ну, гадаю, не дуже гарний знак. FJ поїхав, та йпідбуксовував у тому місці. Але робити нема чого, гадо їхати.Торкаюся знову без проблем, набираю швидкість (щоб обороти були неменше 3000, але особливо швидко теж не поїдеш, люди все-таки попляжу ходять) і в добрий шлях, при цьому серце явно почало битисяшвидше, ніж потрібно. У результаті я під емоціями навіть незрозумів як усе сталося, але я вже стою на глині, пісок позаду безпробуксовок або ще якихось проблем. Дякую тобі, Аутбеку! Врезультаті зробив для себе кілька висновків:тиск у шинах багато щовирішує на деяких поверхнях, у піску краще не зупинятися і триматиоберти близькими до 3000. У результаті Аутбек привіз нас назаддодому, цілими і неушкодженими, за що йому велика подяка та повага (не тільки від мене, а й від глядачів на пляжі)!
"то оберти стрімко падали (хоча газ був натиснутий на підлогу) імашина глухла (люди на пляжі намагалися штовхнути, але це недопомогло). У результаті я спустив тиск у шинах до 0, 8 Атм і рушивприблизно з 3000 об/хв. Як результат машина поїхала без зовнішньоїдопомоги, але відчувся не дуже сильний запах паленого зчеплення (доречі це був не перший досвід запалювання зчеплення, два попередніце торкання в круту гравійну гірку з місця і теж пісочок). Доїхавдо місця стоянки не зменшуючи швидкості і сподівався що в понеділок (а ми зібралися їхати назад у понеділок, щоб дороги булирозвантажені) буде кому мене штовхнути або потягнути (FJ Cruiser, що проїжджає туди-сюди, вселяв надії, та й поряд зі мною стоялиRav4 і Лексус на його базі, обидва на місцевих номерах, значитьвони знають що виїдуть) ... У день відбуття я пройшов оп пляжу довиїзду і порозчищав усі горбки на дорозі, погріб пісок з-під коліс.Але перед виїздом на глину був підйом по піску, і здавалося мені, що там я і залишуся. Час настав, і я поїхав. Спочатку виїхав задомз місця паркування, при цьому рушав як завжди, машина звичайнотрохи складніше пішла, але пішла без проблем. Потім наперед ітільки. Дружина каже, що бачила, як учора FJ виїжджав з пляжу, і натому піщаному підйомі у нього з-під коліс розлітався пісок. Ну, гадаю, не дуже гарний знак. FJ поїхав, та й підбуксовував у томумісці. Але робити нема чого, гадо їхати. Торкаюся знову безпроблем, набираю швидкість (щоб обороти були не менше 3000, алеособливо швидко теж не поїдеш, люди все-таки по пляжу ходять) і вдобрий шлях, при цьому серце явно почало битися швидше, ніжпотрібно. У результаті я під емоціями навіть не зрозумів як усесталося, але я вже стою на глині, пісок позаду без пробуксовок абоще якихось проблем. Дякую тобі, Аутбеку! В результаті зробив длясебе кілька висновків:тиск у шинах багато що вирішує на деякихповерхнях, у піску краще не зупинятися і тримати оберти близькимидо 3000. У результаті Аутбек привіз нас назад додому, цілими інеушкодженими, за що йому велика подяка та повага (не тільки відмене, а й від глядачів на пляжі)!
"то оберти стрімко падали (хоча газ був натиснутий на підлогу) імашина глухла (люди на пляжі намагалися штовхнути, але це недопомогло). У результаті я спустив тиск у шинах до 0, 8 Атм і рушивприблизно з 3000 об/хв. Як результат машина поїхала без зовнішньоїдопомоги, але відчувся не дуже сильний запах паленого зчеплення (доречі це був не перший досвід запалювання зчеплення, два попередніце торкання в круту гравійну гірку з місця і теж пісочок). Доїхавдо місця стоянки не зменшуючи швидкості і сподівався що в понеділок (а ми зібралися їхати назад у понеділок, щоб дороги булирозвантажені) буде кому мене штовхнути або потягнути (FJ Cruiser, що проїжджає туди-сюди, вселяв надії, та й поряд зі мною стоялиRav4 і Лексус на його базі, обидва на місцевих номерах, значитьвони знають що виїдуть) ... У день відбуття я пройшов оп пляжу довиїзду і порозчищав усі горбки на дорозі, погріб пісок з-під коліс.Але перед виїздом на глину був підйом по піску, і здавалося мені, що там я і залишуся. Час настав, і я поїхав. Спочатку виїхав задомз місця паркування, при цьому рушав як завжди, машина звичайнотрохи складніше пішла, але пішла без проблем. Потім наперед ітільки. Дружина каже, що бачила, як учора FJ виїжджав з пляжу, і натому піщаному підйомі у нього з-під коліс розлітався пісок. Ну, гадаю, не дуже гарний знак. FJ поїхав, та й підбуксовував у томумісці. Але робити нема чого, гадо їхати. Торкаюся знову безпроблем, набираю швидкість (щоб обороти були не менше 3000, алеособливо швидко теж не поїдеш, люди все-таки по пляжу ходять) і вдобрий шлях, при цьому серце явно почало битися швидше, ніжпотрібно. У результаті я під емоціями навіть не зрозумів як усесталося, але я вже стою на глині, пісок позаду без пробуксовок абоще якихось проблем. Дякую тобі, Аутбеку! В результаті зробив длясебе кілька висновків:тиск у шинах багато що вирішує на деякихповерхнях, у піску краще не зупинятися і тримати оберти близькимидо 3000. У результаті Аутбек привіз нас назад додому, цілими інеушкодженими, за що йому велика подяка та повага (не тільки відмене, а й від глядачів на пляжі)!
"попідгрібав пісок з-під коліс. Але перед виїздом на глину бувпідйом по піску, і здавалося мені, що там я і залишуся. Час настав, і я поїхав. Спочатку виїхав задом з місця паркування, при цьомурушав як завжди, машина звичайно трохи складніше пішла, але пішлабез проблем. Потім наперед і тільки. Дружина каже, що бачила, якучора FJ виїжджав з пляжу, і на тому піщаному підйомі у нього з-підколіс розлітався пісок. Ну, гадаю, не дуже гарний знак. FJ поїхав, та й підбуксовував у тому місці. Але робити нема чого, гадо їхати.Торкаюся знову без проблем, набираю швидкість (щоб обороти були неменше 3000, але особливо швидко теж не поїдеш, люди все-таки попляжу ходять) і в добрий шлях, при цьому серце явно почало битисяшвидше, ніж потрібно. У результаті я під емоціями навіть незрозумів як усе сталося, але я вже стою на глині, пісок позаду безпробуксовок або ще якихось проблем. Дякую тобі, Аутбеку! Врезультаті зробив для себе кілька висновків:тиск у шинах багато щовирішує на деяких поверхнях, у піску краще не зупинятися і триматиоберти близькими до 3000. У результаті Аутбек привіз нас назаддодому, цілими і неушкодженими, за що йому велика подяка та повага (не тільки від мене, а й від глядачів на пляжі)!
"попідгрібав пісок з-під коліс. Але перед виїздом на глину бувпідйом по піску, і здавалося мені, що там я і залишуся. Час настав, і я поїхав. Спочатку виїхав задом з місця паркування, при цьомурушав як завжди, машина звичайно трохи складніше пішла, але пішлабез проблем. Потім наперед і тільки. Дружина каже, що бачила, якучора FJ виїжджав з пляжу, і на тому піщаному підйомі у нього з-підколіс розлітався пісок. Ну, гадаю, не дуже гарний знак. FJ поїхав, та й підбуксовував у тому місці. Але робити нема чого, гадо їхати.Торкаюся знову без проблем, набираю швидкість (щоб обороти були неменше 3000, але особливо швидко теж не поїдеш, люди все-таки попляжу ходять) і в добрий шлях, при цьому серце явно почало битисяшвидше, ніж потрібно. У результаті я під емоціями навіть незрозумів як усе сталося, але я вже стою на глині, пісок позаду безпробуксовок або ще якихось проблем. Дякую тобі, Аутбеку! Врезультаті зробив для себе кілька висновків:тиск у шинах багато щовирішує на деяких поверхнях, у піску краще не зупинятися і триматиоберти близькими до 3000. У результаті Аутбек привіз нас назаддодому, цілими і неушкодженими, за що йому велика подяка та повага (не тільки від мене, а й від глядачів на пляжі)!