Що може бути краще за гірську дорогу? Правильно — 2 гірські дороги!)

Думка про те, що я обов'язково поїду в Румунію на Transfagarasanщільно вкоренилася у мене в мозку після перегляду того ж випускуTop Gear (Series 14, Episode 1 (2009).
< Як думаю і у багатьох, хто хоч трохи захоплюється автомобілямиі подорожами.
Але рік за роком, постійно щось заважало здійснити цей dream trip:убільшості випадків, ми просто не потрапляли з відпустками на час, коли дорога відкрита і щоб була нормальна погода.
Зазвичай, дорога відкрита з початку липня по кінець вересня (алеможе трапиться і так, що в липні там ще буде сніг або наслідки йоготанення, а у вересні — вже сніг).
Цього року всі сили були кинуті на те, щоб потрапити туди чого б цене коштувало! )
Ми тричі змінювали маршрути, двічі попутників і в зрештою — вийшлоте, чого ми не могли навіть очікувати!
Спочатку, була думка їхати тільки до Румунії, там якраз спокійно за12-14 днів можна все об'їздити, оглянути і без язика на плечі, повернутися назад .
І я скажу, що там є багато чого, що можна подивитися і ми сюди щеобов'язково повернемося!
Каньйон Біказ — приголомшливе місце! , що вибрав найправильнішийколір для цього авто! На шляху на перевал по трансфегераському шосеЗрештою, саме заради таких моментів ми і подорожуємо! і не меншцікавий водій, нам потрапили в Сібіу.
Але раптом, як і минулого літа, нас покусав "шалений собака" іпісля Трансфагараша в Румунії ми рвонули в Австрію наГроссглокнер!
Тендери з.И. Трансальпіну спеціально залишили вдруге, щоб точносюди ще раз повернутися.
Описувати Гроссглокнер можна довго і можливо, навіть нудно — кращедивитися фото та дати волю уяві!
Гроссглокнер, перевал Хохтор
Без 'відьми' там було б не так весело
пасажирів злегка захитало і довелося робити привал на висоті 2571:) За підсумками, ми проїхали 4900+ км, використавши близько 340 лдизеля. Вважати суму, витрачену на паливо важко, бо ми їхали через5 країн, скрізь різні валюти та різна вартість самого палива, алеякщо вірити звіту по карті (а ми начебто за "готівку" ніде незаправлялися), то вийшло щось близько 490 USD, що взагалі то схожена правду.
Маршрут був приблизно наступний:Київ - Чернівці - Брашов (сина, Ришнов і т.Д.) - Трансфагараш з ночівлею на озері - Діва (миповинні були зупинитися в Тімішоаре, ближче до кордону, але намомент перебування в країні, там були невеликі мітинги та іншийбезлад, так що ми вирішили переночувати в спокійному місці, так бимовити: "від гріха подалі") - Грац - Хайлігенблут (воно жГроссглокнер) - Русбах-ам-Пас-Гшют (ближче до Гальштату, озер таіншого релакса) - Брно (просто тут ніколи ще не були) - Львів -Київ.
/>
Якщо по дорогах у нас виникли розбіжності у питанні про те, яка жкраще?
Те по машині абсолютно одностайно: "відьма - агонь! "
Машина показала себе з найкращих сторін:- носилася як ошпарена повсіх типах покриттів, найпідступніших поворотів і безкрайніхавтобанів; - вмістила в себе і без проблемно прокотила 4 пасажирівз усім їх скарбом, без необхідності тягнути що-небудь в салон (багажника вистачило впритул, дуже добре, що він має чималу висотудо шторки і валізи можна ставити а не класти плашмя); незважаючи нане найсприятливіші умови на протягом усього маршруту (мінімум, по2-3 години на кожній митниці, постійні пробки та тягучки в Румунії, окружних Будапешта, Відня та інших, їзда гірськими дорогами в "режимі винищувача", прохоплення автобанами зі швидкістю 140+, атакож, жодного разу не економічний стиль водіння водія в цілому), привезти середню витрату близько 7л/100 км. Вже у Львові зустрілиблизнючку))
ось так буває, їдеш 5 тис км і жодної схожої, а потім бац…