Спочатку в покупці автомобіля в дубно мене приваблювала не тількивартість і вибір, більший, ніж у Харкові, але й можливість проїхатиза кермом майже через всю Україну. Я дуже люблю подорожувати закермом і це мене не втомлює, але така можливість випадає рідко.
Було звичайно ще бажання подивитися визначні пам'ятки міста Дубно, але після безсонної ночі в поїзді та вимотних виборів авто мені вженічого не хотілося, крім ситного обіду та якнайшвидшого поверненнядо заїхали на заправку, залили повний бак, потім у кафешку і намісце ночівлі.
По дорозі, з боку подивилися на фортецю, вдалося мені потрапити іна новий елеватор, який був лише тиждень тому зданий вексплуатацію.Елеватор вразив мене своїм масштабом.
З ранку, о 6:30, закинули речі в машину і в дорогу. .
На під'їзді до житомира ясне небо закінчилося.Ніби в хмарув'їхали.У такі моменти в пам'яті спливає твір Стівена Кінга "мгла".
В іншому, дорога рівна, радує, що й у нас іноді роблять добрідороги. Хоч і тримаються вони не довго.
Вразили масштаби реконструкції дороги від Києва до Полтави. Я бувшокований, скільки грунту переноситься з одного місця в інше.
Тепер про машину.
Я не знав, що ми купуємо, я жодного разу не сидів за кермомфольксвагена взагалі. Хіба що шкода. Ось і враження від салону — якна шкоді. Двигун порадував тим, що з 1000 обертів на хвилину тягневпевнено. Але не вище 3000. Вузька полиця. Відразу стало зрозуміло, що машина призначена для їзди містом і тільки містом — 50 км/год, авже 5-а передача. І весь час тягне встромити шосту, але її немає. Адуже шкода. На Бориспільській трасі вирішив перевірити, на що воназдатна.
Стрілка ніби вперлася в 149км/ч і далі, як я не намагався, незрушила. Проте витрата збільшилася в 2 рази. Для порівняння:засередньої швидкості 110-120 витрата 6, 3-6, 5. На 140 це вже 11-12.Але це ж авто для дідуся. Мій батько більше 100 і не поїде.
І оскільки в кадику немає музики, то всю дорогу нам салон озвучувавтелефон. І дратівливе торохтіння дизеля.
Загалом від машини залишилося двояке враження:
З одного боку — габарити, низька витрата, просторий салон… Дужебагато плюсів.
Але з іншого - втомлюється права рука від постійного перемикання, жорсткість кузова відсутня взагалі і на купині дверей і панеліобшивки деренчать, низька швидкість пересування, та й розгін теж неблищить, дуже жорстка підвіска, і постійний набридливий шум. Та йна прогрівання йде багато часу.
Може я звичайно і чіпляюся, але я розпещений. Не дивлячись на всесказане вище, машиною я залишився задоволений. Є простір дляпольоту фантазії.
Тому чекає багато робіт з покращення кадика.
Коментарі9
а приладка така вже била чи самі ставили
Такий і брали.
А якщо не секрет, скільки таке німецьке щастя коштує? Мені Кадді чомусь шалено подобаються) Не дивлячись би помінявся)
У личку.
Ви купили поштовика, а його 100000 пробігу - дорівнює тисячам 300 по трасі ... Дивно дуже, що ви це дивуєтесь. Та і 2.0 SDI - його крейсер 90км/год.
Я все чудово розумію, і двигун і коробка налаштовані на місто, та й не потрібно від неї таке - для цього є інше авто. Просто незвично, що машина не може до 150ти розігнатися.
У нього паспортний обмежувач 145км/год. більше — лише на Одещині з гірки…
Можна ще на краватці спробувати).
ну так… правда це буде весело!