:-)
1. Ой-вей, дорогий! Купуй гарний кон! без іронії ... Не вірите? -чесслово! ).
У цій історії всі герої та імена - плід буйної уяви автора, томуякісь аналогії і факти з реальністю не мають нічого спільного (таксказали написати — ось я і написав).
Жила була жаба… але не та що з казки і потім Царівною стала, апросто — зелене таке манююююююньці жабеня, звали його Женек… І хочажабеня було зовсім крихітне, але йому доручили дуже важливу місію —диригувати хором південно-східного берега озера по середах, а посуботах складати компанію іншим, дорослим і важливим керівнимособам… О, про що це я? ! що контингент то у нас далеко не діти, хоча деякі давно і геть-чисто там у дитинстві застрягли... І всетак само, як і в 5 років, ледве що, плачуть і біжать скаржитисявихователю: "а мене Вова б'є..., а мене Сергія обзиває Хто себедізнався - беріть хусточки, витирайте соплі, поїхали далі, безсоплів, без казок і по-суті! Була у Женека машина. Машина непроста, а цілий мерс! Ну так, старий, ну розвалюється вже, але мерстаки — адже він живучий гад… їздить хоч би хни, що з ним не роби…Настав час, вирішив він його продати найкращому другові — ну, любить він дуже цього друга, тому і вирішив — продам йому цю гарнумашину та й годі. Сказано зроблено. Але не довго друг радів щокупив у друга хорошу машину ... Вирішив він її позбутися (навіть незнаю чому, машина то хороша, мерс жеж ...). А тут ще підвернувсяІван, але не той що з казки про Івана-дурня, а просто Іван, якийхотів купити собі задешево гарного мерса. Ось як долязводить:добрих друзів, що продають хорошу машину та Івана зкопійкою в кишені і мрією в душі…
Ударили взагалі по руках після довгих розповідей про там яка машинахороша мерс, що не ламається і жвавіше за всіх живих і взагалікласні ми всі хлопці... Друзі пішли заливати своє горе від продажугарної машини майже задарма в шинок — з піснями, циганами таведмедями, а Іван погнав свою мрію додому на крилах небувалогоуспіху (ось папка зрадіє! )./>
Додому то добрався ... Але недовго тривало щастя Івана - хорошамашина вирішила що вистачить, ВИСТАЧИТЬ їй їздити і не ламатися! Вже більше 30 років вона терпіла над собою знущання всіх їїчисленних власників і навіть останніх двох (друзів). Все, Іване, на, отримай! За всіх тепер відгрібеш… не буду тепер вам служити, людям, ваші жопи возити ... Тепер ви стоятимете переді мною наколінах і піді мною раком! Хочу оперення залізне на заміну вжегнило-трухлявому! Хочу кермо рідне назад, а не цей мотлох, хочучистоти, сухості та порядку під капотом, хочу капіталку мотора, хочу врешті-решт щоб майстри нормальні обслуговували і нормальнимиінструментами та запчастинами, а не за допомогою кувалди, такоїматері та говен з палицями! ..
Втім, Іван почухав потилицю і каже — ну що ж, якщо хочеш, тозроблю, а зла на тих хто довів машину до такого стану і продавйому, він не тримає (голосив голосно, але на душі все одно кішкишкребуть…).
На цьому закінчимо. А тим кому стала цікава подальша доля Івана табагатостраждальної бабусі-машинки, дам чарівний клубочок, якийприведе вас до героїв цієї історії:
(копіюйте і вставляйте у рядок броузера, клік не працює! )
2. Товаришу, машина хороша потрібна? Так, дорого, та є моментівпару невеликих, але все чесно ... Ай, млинець, а в морду тонавіщо? ! куди куди піти? ! (історія про те як добрим і чесним житина світі невигідно). У даній історії теж всі герої та імена - плідбуйної уяви автора, тому якісь або аналогії і факти з реальністю немають нічого спільного (так сказали написати — ось я і написав)., Як і всі мерси такі, старенький, зі своєю історією та парою швіввід попередніх власників. Але Альоша свій мерс любив, беріг, обслуговував, і мерс йому відповідав тим же…
Пересікли якось шляхи Альоші і Василя, такого ж мерсівника, щолюбить свій мерс оооооочень давно (та й не перший і не другий тоймерс у нього…). Втім, поспілкувалися, оглянули машину Альоші, та йрозійшлися у своїх справах/роботах/клопотах…
А потім через рік вирішив Альоша дати оголошення в газеті - продаю, мовляв, хорошу машину, чесну, без каверзи, так, трохи дорого ...але таких у повіті всього 2 то - у мене і в Дімки-попа ... Не встигоголошення дати, як налетіли на нього з усіх боків дятли і сталиклювати аки дуб гнилою, а потім і дощ із жаб пішов... Навіщо б це, подумав Альоша, я ж не чаклун який, не відьма, маму завжди любив ітата... А тут ще як шваркне з неба — бац і Альоша вже в лікарні...лежати йому бідному, капатися до тих пір поки головлікар не випише... А сусідом по лікарні у Альоші (ось як воно буває ...) виявивсяВасиль. А його за що про щось? Так, грит головлікар, поруч простовиявився, проходив повз із парасолькою від жаб і шокером від дятлів (він завжди так ходить), хотів допомогти Альоші з доброти душевної, але крокодил підповз і за ногу вкусив — тепер у гіпсі в сусіднійпалаті…
Ось такі дива відбуваються на світі божем і в окремих затишнихкуточках нашого всесвіту…
Машина то Альошина реально хороша, не така, звісно, гарна як уІвана з попередньої історії — куди там їй, чай не володів неюзелені такою манююююююнькою жабеня, що живе на тому ж озері, що йкусачий крокодил...
На цьому закінчимо. А тим кому стала цікава подальша доля Альоші тайого гарної машинки, дам інший чарівний клубочок, який приведе васдо героїв цієї історії:-
forum.benzua.com/viewtopic.php? (копіюйте і вставляйте в рядокброузера, клік не працює! ) У висновку хочу висловити щиру подякувсім читачам і шанувальникам жанру, а так само Головлікареві, замглавлікаря по 124 -ому округу і всьому іншому медперсоналу.
Усім не хворіти і дивитися під ноги - крокодил не дрімає, а жабивсюдисущі!
:-)
>
П.С.:кому лікарів хороших, той може на консиліум (якраз пацієнтамдіагноз ставлять) прямо до них заглянути:
forum.benzua.com, у відділенні "зростання та розвиток…"
струм халат білий одягніть - там без них не пускають (реєстраціяпотрібна, суворо все, а ви як думали...)
і дивіться, не кожен хто в халаті - лікар! он і жаба там лікаремприкинулася і нянечка що посуд з-під хворих нічну виносить теж…П.П.С.:Може хтось уважно читав і з'явився в нього питання: "а як же, де ж "говно, мед та каталізатори" те? !" Відповім:мораль цихісторій, пов'язаних між собою, така — у будь-якій цистерні меду єжменька гівна. І щоб говно все відокремити та нейтралізувати, хіміки та інженера вигадали спеціальний такий пристрій —каталізатор. Допомагає позбутися гівна гарантовано протягом всьоготерміну служби. Навіть від того гівна, що не плаває зверху, априховано під товщею меду, на дні цистерни.
Тепер реально все.
" )
Наприкінці хочу висловити щиру подяку всім читачам ташанувальникам жанру, а так само Головлікарю, заступникомлікаря по124-му округу та решті медперсоналу.
< Всім не хворіти і дивитися під ноги — крокодил не дрімає, ажаби всюдисущі! лікарів хороших, той може на консиліум (якразпацієнтам діагноз ставлять) прямо до них заглянути:
forum.benzua.com, у відділенні "зростання та розвиток…"
ток халат білий одягніть - там без них не пускають (реєстраціяпотрібна, строго все, а ви як думали ...) і дивіться, не кожен хтов халаті - лікар! он і жаба там лікарем прикинулася і нянечка щопосуд з-під хворих нічну виносить теж… П.П.С.:Може хтось уважночитав і з'явився в нього питання: "а як же, де ж "говно, мед такаталізатори" те? !" Відповім:мораль цих історій, пов'язаних міжсобою, така — у будь-якій цистерні меду є жменька гівна. І щобговно все відокремити та нейтралізувати, хіміки та інженеравигадали спеціальний такий пристрій — каталізатор. Допомагаєпозбутися гівна гарантовано протягом всього терміну служби. Навітьвід того гівна, що не плаває зверху, а приховано під товщею меду, на дні цистерни.
Тепер реально все.
" )
Наприкінці хочу висловити щиру подяку всім читачам ташанувальникам жанру, а так само Головлікарю, заступникомлікаря по124-му округу та решті медперсоналу.
< Всім не хворіти і дивитися під ноги — крокодил не дрімає, ажаби всюдисущі! лікарів хороших, той може на консиліум (якразпацієнтам діагноз ставлять) прямо до них заглянути:
forum.benzua.com, у відділенні "зростання та розвиток…"
ток халат білий одягніть - там без них не пускають (реєстраціяпотрібна, строго все, а ви як думали ...) і дивіться, не кожен хтов халаті - лікар! он і жаба там лікарем прикинулася і нянечка щопосуд з-під хворих нічну виносить теж… П.П.С.:Може хтось уважночитав і з'явився в нього питання: "а як же, де ж "говно, мед такаталізатори" те? !" Відповім:мораль цих історій, пов'язаних міжсобою, така — у будь-якій цистерні меду є жменька гівна. І щобговно все відокремити та нейтралізувати, хіміки та інженеравигадали спеціальний такий пристрій — каталізатор. Допомагаєпозбутися гівна гарантовано протягом всього терміну служби. Навітьвід того гівна, що не плаває зверху, а приховано під товщею меду, на дні цистерни.
Тепер реально все.
Коментарі4
Уахаха ... тема казок і лиходіїв розкрита)))))
Жаби всюдисущі
Млинець! І за що бан на місяць? Таке щось розвели…
Сергій! Браво! Як завжди, не в брову а в око!)))))