Моє перше авто. До Приуса придивлявся роки з 16, після того, як проїхався в таксі на 20-ці. Дуже мені сподобався. Подивився на 30-ку, вона сподобалася і кузовом (він же офігенний!), і торпедо (вона оригінальна). Але поки вирішував питання з нерухомістю для комфортного проживання, пролетіло 3 роки, і ось на початку 19 року я почав замислюватися про купівлю авто. Паралельно метався до Ford Fusion Hybrid (дуже класний дизайн), але витрата в 7 літрів вже не бачу сенсу брати гібрид тільки тому, що гібрид. У звичайного Фьюжна, якщо не помиляюся, витрата 10-12, і він дешевше, ніж гібридний Фьюжн. Тоді вже логічно брати його, і повертаюся до початкової думки про гібрид. У розгляді був Sportage в кузові 17 року, але першу машину дорогу брати не захотів, хоч він і красивий. CHR Toyota теж дуже мені зайшов дизайн, але вона теж дорога, і мені шкода на ній вчитися їздити. Пару років хотілося б досвіду понабиратися на чомусь подешевше, так само дивився на Ioniq. Щодо грошей, між Приусом і CHR цей варіант відпав. Chevrolet Volt відпав з-за 4 сидінь, а не 5. Дивився на Приус в 50 кузові, і чомусь мені він не сподобався: салон від слова зовсім, кузов... ну звичайний кузов. У результаті я знову повернувся до Приуса 30, дивився скрізь: на німецьких сайтах, на литовських, на штатівських аукціонах, пасся і дивився історію, щоб розуміти порядок цін, та й на місцеві сайти з оголошеннями заходив.
До середини року я закрив усі фінансові питання і почав накопичувати на Приус. Живу я в Україні, ринок Приусів у нас не великий, почав шукати за місцем. Коли знаходив оголошення про класну, не биту, не фарбовану з VIN-ом і пробивав на автоастаті, то жахався: реально то підлога переда немає, то вона просто перекидалася, і грошей за них хотіли немалих. Тому варіанти для мене були Литва чи аукціон зі штатів. За фінансами мені було зручно платити частинами (~ по 3к на місяць). Тому поїхав до офісу до контори, яка займається підбором та доставкою машин зі штатів, та уклав договір. Відбувається це так: тобі з ранку кидають варіанти на сьогодні за твоїми хотівками, щоб підходили, ти їх відбираєш і пишеш на кожен з них максимальну ціну, яку готовий поставити. Тобі у відповідь надсилають скрін калькулятора, скільки вона вийде під ключ, а ти вже через пару днів сам розумієш, скільки вона стане тобі вже пригнана. Я хотів Приус у комплектації від середньої (там де дисплей і безключовий доступ на 3 двері), з пробігом до 150к миль (знову ж таки з розрахунком на те, що, згідно відгукам власників, Приус - машина надійна). Дуже хотілося Приус із ХУДом, але це або максимальна комплектація рестайлінгова на ринку штатів, або будь-яка інша європейська (справедливість).
Тижня три-чотири ми торгували аукціони. Хотілося заощадити грошей, щоб був фінансовий сенс купувати авто. При підсумковій ціні в 10к$ це цікаво для мене, з урахуванням того, що у нас в країні ціни починалися від 12к. Через якийсь час я вже почав засмучуватися. Комплектації зі злим ходили від 4.5к з аукціону, у мене під ключ це було б під 13к+, а ще й плюс ремонт, цілі йшли під 6к+. Середні комплектації йшли за 3.5 плюс ремонту тисячі на 1.5-2 тільки видимого. У результаті не бачив сенсу: вона коштуватиме від 12 тисяч, міг би позичати грошей і купити вже у нас і їздити через тиждень, а не через два місяці. Почали закрадатися думки поїхати до Литви купити там (плюс те, що худий скрізь, мінус, звичайно, що історія авто не така прозора, але в голові крутилася думка, що Приуси - машини надійні, і якщо щось страшного, що на ній скрутили сотню дві пробігу).
І тут одного вечора мій менеджер, який підбирав авто, пише: "Вітаю, ми купили Приус за 3к". Червоний, у максимальній комплектації для 10 року, з мінімальними пошкодженнями і навіть з дахом із сонячними панелями (цей пакет коштував, я дивився, у 10 році 3.5к$, а сенсу від нього я особливо не бачу). Єдиний мінус - пробіг 167к миль. Карфаксом у квітні 18 року було 100к миль, а в серпні під час ДТП вже 167. Напевно, під таксі купили, або може хтось на роботу їздив по 100км в один бік. Ну, сам ставив, тому нефіг скаржитися. Відправили зі штатів дуже швидко, перший платіж за машину та аукціонний збір був близько 3.7. Другий інвойс за доставку морем і штатами виставили на 2.5, а я ще грошей не накопичив, але машину відправили і без нього. Сам здивувався, дали мені без питань тиждень відстрочки, сказали, взагалі не проблема.
Загалом пливе ще моя ластівка десь уже поряд з Іспанією, через пару тижнів має бути в Одесі, там закрутиться розмитнення, ремонту та інше. Вже задовбався чекати. Дивлюся через день, де контейнер з нею, читаю відгуки і борт журнали інших Приусівників, і чіт, то радію вибору, то розбудовую пробігу. Але сильно не парю, прийдемо зморити, що з нею робити. В крайньому випадку поміняю бампер і продам її тут, ще й у плюс точно вийде (але продам навряд чи, дуже Приус хочеться).
І якщо з розмитненням більш-менш все зрозуміло, що куди, то ось з обслуговуванням все складно у мене. Машина перша, тому боюся, щоб не нагріли на всьому, що можна. Що ремонтувати? А що можна не чіпати? Загалом нічого не зрозуміло. Шукаю хороший сервіс, друг порадив, де він свого Лексуса ремонтує, сказав, хлопці чесні, роблять добре і трохи дорожче ринку, але мені норм. З моїми пізнаннями в області автомобілів це саме те, що потрібно. Хочу відремонтувати так, щоб вона часу у мене не забирала, і поповнюю свій документ зі списком покупок на все підряд. І диски хочеться, і гуму треба зимову, та інструменти ж якісь кинути в багажник. Загалом все, починаючи від компресора, закінчуючи набором кругових камер. Задивляюся на камери кругові, хочеться комплект, але ще не розбирався в питанні, чи вийде підключити без особливих доробок. Буду доповнювати журнал по ходу п'єси, просто для себе. Напевно, буду радий порадам від досвідчених Приусівників, не буду радий критиці. Брав же машину для себе, будуть помилки, ну що ж, потрібно на чомусь вчитися.








