Привіт шановні читачі! Через два з лишком роки володіннякамрюхою вирішив поправити її опис, а точніше розповісти як це дивояпонського автопрому потрапило до мене, та й заразом розповісти пронаші з нею трудові будні .
І так, погнали…)
Осінь 2016 року, підкопалося трошки грошенят і було вирішенопродати машину на якій я тоді їздив:цим авто була Лада 11-ої моделі (про це авто виключно теплі спогади), додати накопичені кошти ікупити Камрі, тому що шукав саме цю модель.Продавши Ладу, почавшукати на автомобільних сайтах 20-ки, вибрав близько 7 варіантів івже зібрався на "гастролі" по Україні, але завдяки щасливомувипадку знайомий мого знайомого продавав Камрі.Коротше, їхатинікуди не довелося, машина виявилася доглянута і без вкладень зприємними плюшками, за адекватні гроші)Ударили по руках, нанаступний день всі стандартні процедури в ДАІ і я щасливий володарТойоти)
< Перші враження звичайно космос порівняно з ладом - тиха, м'яка, жвава, просторий салон, великий багажник і на дивоекономічна для свого об'єму за рахунок механіки!
Проста і не дорога в обслуговуванні (намагаюся все робити сам).
Загалом машинка хороша, хто хоче таку беріть, головне не вбиту, ато доведеться вкладати чимало і враження залишаться не найкращі, але знову ж таки, якщо відновити для себе їздитиме дуже довго і непарити мозок!
Усім рівних доріг, ні цвяха ні жезла! )
