Самурай, народжений слідувати по шляху воїна, випадково виявлений гниючим на задвірках будинку одного далекого знайомого. Начебто заклинили іржаві супорти, один з яких був знятий зі свого місця і підв'язаний до рами дротом. Диск зчеплення, що прикипіло, троїло стукаючого двигуна (який, правда, після дворічного простою машини у дворі завівся майже відразу), стукає коробки передач, повна відсутність салону, відсутність передніх амортів, заляпані незрозуміло з якогось переляку цементом агрегати у моторному відсіку та інші приємні речі.
Після низки фінансових операцій Самурай відтягли в сухий і затишний кам'яний гараж. Після деяких спроб щось зробити з тією купою іржі, яка була кузовом, він був практично відідрано руками по шматках від рами і викинуто на звалище. Проведено антикорозійну обробку рами, віддефектовано та відновлено супорт, замінено подекуди гальмівну магістраль, поміняно зчеплення, перебрано двигун (який виявився розточений у 4-й ремонт) з відшліфованою площиною голови, притерто клапана, відновлено сідла, відреставровано стартер, перебрано генератор, зібрано одну робочу КПП з двох не зовсім робочих, ну і всякі дрібниці — ремені, дроти і т.д.
Знайдено кузов від 413-ї моделі Самурая, кухонний/загрунтований/пофарбований/отантикорен і впроваджений на місце рідного. При впровадженні зроблений невеликий боді-ліфт (3 см) гумометалевими подушками власного виготовлення. Також є ліфт підвіски ~1,5 дюйма за рахунок нестандартних ресор. Далі в планах — багато планів, від силового обважування і кита в роздатку до впровадження іншого двигуна замість тієї швейної машинки, яка у нього під капотом.
У міру сил будемо втілювати. А найголовніший план — виїхати на велику дорогу навесні цього року.
Внизу фотки машини, який я її побачив перший раз.













