Тут така справа. Прийшов моїй колишній машині сьомий рік і якразнапередодні цієї події зацікавився питанням зміни жедезного і мійдруг, чия мікроскопічна Nissan Micra 1995 року була атакованаToyota Prado .
У результаті почав подумувати продовження дружби з корейцями вособі KIA Pro_Ceed — до чиєго "тіла" доторкнувся талановитий ПітерШрайєр, який колись приклав свою бундесівську лапу і до жаданоїA3!
Мої потуги знайти гідний варіант за свої мізерні гроші привели менена сайт автомобільних базарів і до перегляду першого екземпляраPro_Ceed 2008-го року зі 115 тисячним пробігом і пристойним рівнемколгоспу в салоні у вигляді чохлів, писалок, китайськогоговноксенону та інших "ніштячків", сівши за кермо цієї машини мипоїхали зробити гурток по району, а поки мій друг попросиврозповісти продавця, що той міняв за час експлуатації вавтомобілі.
"що змінював, що змінював, - почав той - передні стійки змінював, на 60 тисячах, маточини поміняв, гальмівні диски передні поміняв, всі колодки поміняв, помпу змінював ..." На цих словах я вжевпустив нитка розповіді а сам намагався вловити як же їде цямашина. До речі KIA Pro_Ceed це непоганий автомобіль - вінжорсткіший і збитіший за п'ятидверку і конкретно модель меніпродовжує подобається - корейці дійсно створили гідний автомобіль.Пізніше я подивився ще один Pro_Ceed в непоганому стані на двохлітрах з механікою. Цей апарат справді ЄХАЛ. Навіть МЧАЛ! Потужності олдскульного атмосферника цілком вистачає... Але якось яне був певен і в цій машині. Таким чином я поїхав на наступніоглядини, де й побачив свою наступну машину. Opel Astra H GTC
