Дане корито було куплено для того, щоб вчитися їздити, а також наочно вивчати пристрій автомобіля, попутно набуваючи навичок ремонту. Бюджет був ооооочень обмежений, тому вибір був між декількома ВАЗ 2101 і ось цим ось. Півторалітровий мотор проти 1.2 здавався хоч якоюсь перевагою в битві двох йокодзун, плюс на мене наринули почуття ностальгії, адже схожий москвич був колись у мого дядька, і це був перший автомобіль, в якому я їздив. Коли я вперше побачив машину, було видно, що кузов добряче поїдений іржею в районі задніх колісних арок, порогів і за заднім бампером.
Як мене запевнили попередні власники, дно варилося і взагалі там все норм. Ну а оскільки у джентльменів прийнято вірити один одному на слово, то після покупки, заїхавши на естакаду, під переднім пасажирським сидінням я побачив іржаву дірку розміром зі свій тупий качан, який полінувався включити ліхтарик і зазирнути під днище декількома днями раніше. З боку водія ситуація була краща, там підлога просто відіржавіла від порога, але в цілому вона хоча б була. Піддомкратники висіли на атомах корозії, а через дірки у порогах на ходу сипалися іржаві пластівці. Задні лонжерони справді варилися, хоча через те, що на машині возили багато важких вантажів та причіп, і тому посилили ресори, то лонжерони тріснули в інших місцях. Забігаючи наперед, хочу сказати, що якби попередні власники вчасно замінили або хоча б замазюкали герметиком ущільнювачі лобового та заднього скла, то більшості іржавих дірок на машині не було.
Тепер про хороше. У машині стоїть ГБО, КПП 5 Fiat Polonez, електровентилятор радіатора, БСЗ і передні сидіння начебто з бехи, хоча водійському вже прийшла габелла. Я ж, у свою чергу, теж встиг зробити свій внесок у машину:
- встановлений тахометр від шестаки;
- встановлений спідометр від шестаки;
- встановлена кнопка аварійки, здогадайтеся, від куди;
- ручне гальмо виконане за типом 2141 через троси з сорочками;
- старий стартер відмовив і був замінений на новий редукторний;
- відремонтовано новий стартер, який глючив з-за кривої складання;
- зчеплення буксувало, як виявилося, ведений диск був від копійки, а він менше в діаметрі, тому був замінений кошик зчеплення разом з веденим диском, вичавним підшипником і підшипником первинного валу КПП, сепаратор якого висипався в піддон;
- новий акумулятор і задня гума;
- задніх гальм не було, барабани згнили, колодки зносилися до металу, а гальмівні циліндри заклинило, тому були замінені задні гальмівні барабани, циліндри і колодки;
- замінений глушник замість того дуршлага, через який можна було відсівати щебінь, і встановлений резонатор;
- у спробах прибрати вібрацію кардана після 75 км/год були замінені хрестовини кардана, підвісний підшипник і гнучка муфта;
- замінено карданний вал, бо нічого з вищепереліченого не допомогло;
- замінено фільтр олії та патрубки СО;
- замінені олії та антифриз у двигуні та олія в КПП;
- після того, як з першого циліндра вистрілила свічка разом з різьбленням свічкового колодязя, було встановлено вкруту.
Далі можна перераховувати ще тисячі замінених дрібниць, такі як заміна всіх мембран і прокладок карбюратора у спробах прибрати провал на бензині, заміна електромагнітного клапана на паливопроводі, який перестав перекривати бензин, заміна реле регулятора. Але це буде дуже довго, у машини реально купа проблем, тому намагатимуся писати тільки основне. З моменту покупки я витратив на машину суму, яка перевищує ту вартість, за яку я її взяв. Розум каже, що це абсолютно недоцільно, але серце хоче допомогти машинці, яка однією ногою в могилі, адже я, як і багато хто, люблю машини, мені це цікаво, і зрештою це просто хобі.
І хоч з тих пір, як я купив цю машину, я вже багато чому навчився, але з кожним новим іржавим місцем, які знаходяться навіть через півтора роки, з кожною новою виявленою несправністю мій ентузіазм щодо даної машини помітно знижується, як і бажання вкладати в неї ще більше грошей, адже в житті є ще безліч цікавих речей, на які їх можна витратити. Та й дуже дороге хобі виходить для простого робітника. Загалом, покаже.






