Мій Музей олдових тачок —
instagram.com/jdm_retroca…seum? utm_medium=copy_link
<
Мрії збуваються, а думки матеріальні. Отже, Чергова мрія збулася, вособистій колекції і вже невеликому олдскульного музеї з'являєтьсязаповітний Москвич 2140. Знавці москвичів усі в один голос кажуть, що це перехідний 412. Можливо це і так, але для мене мій Москвич-2140. А ще існує інформація, що він з дрібносерійної партіїекспортних на Угорщину. Не візьмуся це стверджувати, але тішу себецією інфою) > Це поповнення музею було настільки довгоочікуванимі осмисленим, тонни переглянутих оголошень, роки проведені насайтах автопродажів) А починалося все в дитинстві, коли мені було5-6 років у дядька був зелений 2140, в якому я провів дуже багаточасу в поїздках і просто так:звук узаму в салоні, запах відпластику та москвичівського дермантину, дерев'яні намисто-масажерина сидіннях, радіола приймаюча одну станцію, м'який хід набудь-якій дорозі, радянський кондиціонер - кватирки! Все це таксильно вкоренилося в дитячу пам'ять і довго не давало спокоювідчуття ностальгії. Говорять це сумне відчуття, але повернення доцих спогадів приносить лише позитив та умиротворення. А яке жзадоволення і радість приносить володіння мрією! ) У моєї машинидуже довга історія, 1975 року перехідний 2140 був улюбленим івикористовувався як авто вихідного дня минулим господарем, водієм уремонтному цеху, Віктором Харченком, на одному з Маріупольськихпідприємств. Більш докладно історію володіння цією машиною минулимгосподарем я представлю в одному з перших постів бортовика. Мене.Машину продавала донька Віктора Харченка — Катя, з нею яспілкувався протягом кількох місяців, причому спілкувався простопро машину, про те, як її дивилися і доглядали. При спілкуванністворювалося враження, що автомобіль дуже дорогий родині Харченківі з ним не так легко готові розлучитися всі члени сім'ї. Післявідходу з життя господаря москвича Віктора Харченка, авто близькороку стояло в теплому гаражі під тентом. Я моряк, і коли знайшов упродажу цей Москвич, знаходився в рейсі, тому і протягом кількохмісяців спілкувався з господаркою машини, впізнаючи всі цікавімоменти. А оскільки ціна повністю відповідала стану (75 тисячпробігу), а так само рідкості моделі і цінності самої машини длясім'ї, я не переживав що вона швидко продасться. Так і вийшло, яприйшов з рейсу, і одразу наважився на поїздку з Одеси до Маріуполяза своєю мрією. Їхали ми разом з батьком моїм, який так само, як ія, є автолюбителем і поціновувачем класики.
Нас дуже тепло зустріла родина Харченків у себе вдома, оскількиоформлення зайняло час, нам довелося перебувати в Маріуполі кількаднів, і всі ці дні нам з батьком надавали найдружелюбніше.гостинність, рушила до глибини душі така відкритість і доброта.Складалося враження, що добрі члени родини Харченків передають намщось дуже їм дороге та цінне, пам'ятне з їхнім батьком родини.Пізніше ви дізнаєтеся в записах бортовика що ця машина була зібранавласноруч самим Віктором Харченком. Ось настав день від'їзду зМаріуполя, і зізнаюся чесно, я так душевно і емоційно ніколи ще некупував машину. Крім того що весь москвич був завантаженийзапчастинами, нам дали їжу, гостинці і звичайно ж добрі побажання (все ж 700км до Одеси), до речі це була перша така довга подорожцього Москвича.
<
Під час поїздки відчуття були найтепліші та радісні, сумнівів небуло що ми надійно дістанемося до Одеси, незважаючи на те, щомашині вже 46 років. Так як у мене немає досвіду володіннямосквичем, я й гадки не мав що кайданам боїться перегріву, і підчас поїздки особливо і не стежили за температурою … але це непройшло безслідно, у поєднанні з тим що машина працювала тільки нагазу, а мотор дефорс, Все це призвело до того що компресія різко, тиждень за тижнем стала падати, що і прискорило втілення задуманихпланів. Я завжди знав, що хочу Москвич сліппер на рідному розумі, Зовні максимально оригінальним і стоковим, але технічнопродуктивним в межах концепції машин тих років. І ось процес пішов.Форуми, групи в Інстаграмі, книги Сінгуринді, перелапані тонниінформації, заведені знайомства з фанами, майстрами та любителямимосквичів, такими як:bmw-mpower Zzzлой дід, що створює будь-якіобсяги та конфігурації uzamturbo,
mcnexydoy Роман Коротков, який виготовляє всім інж ресивери,
mcnexydoi,
Cuido Єгор - перший створив узам 3.0 і узам v8
cuido,
Організація Titan Tarelka на чолі з Антоном, що створюють івтілюють нереальні запчастини для тюнінгу узаму та москвича
,
Великий реставратор москвичів screem1
screem1, і з багатьма іншими.
Шлях тільки починається у створенні цікавого, швидкого, оригінального, класичного перехідного москвича. Слідкуйте, підписуйтесь,



