Машину я ніколи собі особливо не хотів. Якось замислювався, але посвідчення водія у мене не було. І ось одного дня мій напарник захотів піти здати на права. Власне, я подумав: "Веди права, кишеню не обтяжують, колись і знадобляться". В автошколі було цікаво, але не дуже. Цікавіше стало на уроках керування автомобілем.
Так як у голові з'являлася думка: "Будуть у мене права лежати на поличці, і в кінцевому рахунку я забуду, як їздити", я почав цікавитися машинами. Насамперед я задумався про радянський автопром. На прикметі були ВАЗ 2101, 2106, 2109 і 21099 (власне, цю я мало було і не купив). У міру часу накопичувалися фінанси, і я почав дивитися в сторону іномарок.
Audi A4 98 року за дуже гарною ціною, правда, після аварії, але в неї були проблеми з документами. Я знайшов для себе двох фаворитів — MAZDA 626 GE і TOYOTA Carina E. У п'ятницю, будучи у гостях у сестри, я взяв ноутбук і, за звичкою, заліз подивитися на машинки. І вже в понеділок я поїхав дивитися свою Мазду.
Купив я її в місті Одесі. Цілий день провів із колишнім власником, поки знімали її з обліку. Машинка цього власника мала 13 останніх років. Зняли її з обліку, дали нам червоні номери. Я заплатив попередньому власнику, мені віддали ключі та всі документи, і ми всією компанією поїхали назад у рідне місто.
Тільки наступного ранку я усвідомив, що купив машину. Купив я її під новий рік, так що ось такий я собі зробив подарунок.















