Щось ностальгія відвідала.
Цей транспортний засіб був придбаний за всіма правилами першогоавтомобіля.
Купував в автосалоні 2005-го, брав Автомобіль 2004-го тому, що вінбув на 5000 грн.Дешевше (на ті часи 1000$).Брав в кредит і звичайнов ПРиват-банку.Втім новачок класичний зелений. А за принципом хтозаведеться.Завелася синя, на ній і поїхали.
Не в заспівав виїхати за ворота як провалилася педаль газу, напідсмоктуванні повернувся і манагери вибачаючись поставили на тягудросельної заслінки заглушку, яку нібито належить знімати поякимось передпродажним правилам.
Далі з'ясувалося що склоочисники роблячи один мах застигає вмертвій точці, вилікував уже сам ударом киянки по планці кріпленняелектромотора.
Далі був кошмар. Я приїхав з усіма новими амортизаторами, новимипідшипниками маточок, обірваним верхнім болтом кріплення задньогоамортизатора (у кого була 4-ка знають, у чому кайф), і витратоюбензину 14 літрів на 100км. Потрібний радикл зміні стилюексплуатації. Автомобіль рік простояв на стоянці. За цей рік я наекономив на паливі так, що 5-річний кредит погасив у 2 роки.
Далі робота змусила знову сісти за кермо і почався довгий і непростий процес пошуку сімейного автолікаря.
Такий був знайдений і робота закипіла. Через тиждень я забрав своючетвірку цілу і неушкоджену і зовні нічим не відмінну від тієї, якувіддав Славику, проте зміни були на обличчя. Задня підвіска сталавищою і жорсткішою (передбачалося возити вантажі до 500 кг.) Моторзаводився з півоберту, нічого не рипіло і не гриміло, а головневитрата стала 7л. - Траса, 8 - місто. І почалася експлуатація ...Спочатку, на ожеледиці в зад в'їхав Фіат, поки я йшов уздовж своєїмашини я бачив його пошкоджений бампер, фару, капот, крило і боявсясвоїх втрат Але виявилося, що алюмінієвий швелер з честю витримавнатиск далекого італійського онукового напівплемінника. (на фотовидно),
З цього моменту у нас почалося справжнє кохання.
Четвірка слухняно тягала по 400-500 кг. За 400-500 км. На день, бувало, навіть доводилося долати брід. Взимку на літній гумі ми знею таксували (про це я пишу зараз мемуари, скоро викладу влітературці). А влітку їздили з наметами до Криму іноді навітьдвічі за сезон.
І ось одного разу я заправився якось дорогою до Харкова назаправці "маршалл", не хочу кидати тінь на компанію, проте надорогу до Харкова і назад (це 300 км. Мах.) витратив 58 літрівбензину і додому доїжджав мотузкою. Зрозуміло, в крбюраторі буввиявлений пісок і ніякі супер заходи навіть на АМК (полтавчани менезрозуміють), не допомагали. Казкова витрата в 7, 5 літрів на сотнюзалишалася недоступною. Оперативно було вжито заходів тавстановлено ГБО пропан 2-го покоління. Що в принципі вирішилопроблему і з витратою і вартістю кілометра.
Відтоді із заправками я не експериментую.
Продав я машину навесні 2011 -го. Запам'яталася вона мені такою, якна фото. Осінь перед продажем і остання поїздка на ПБК з наметами.Іноді я навіть сумую за плавністю роботи підвіски на четвірці, дочого класно вона відпрацьовувала всі гріхи наших доріг. Правда, керованість страждав, але так комфортно через лежачих поліцейськихя не переїжджав більше ніколи
