Не можу сказати, що це моя машина. Хоча негласно так це і є.
Де юре — чиясь, за документами дідова, бабуся її віддала начебто яктатові, мій молодший брат на ній їздити відмовився, тато теж... Аде факто — моя і мого сина (навіть його більше, ніж моя). ) нічогоз цього приводу не говорив.. Вона була його з моменту покупки вдалекому 1975 році і до 5 травня 2013 (так-так, саме в деньВеликодня).
Але почнемо по порядку.
Якось вони прогулювалися містом і побачили чергу (за радянськихчасів це було нормальне явище. Хоча сама черга була явним символомтого, що там, куди вона тягнеться, що- то дають).
Давали машини.Записалися на Волгу 21ую і думати забули.Однажды їмповідомляють, що підійшла їхня черга, але Волги закінчилися і можнавзяти Жигулі.Дід дуже хотів машину, тому знайшов кошти і вона булакуплена.
Ваз 2103, біла, експортна комплектація.
Машину дід берег - на даний момент пробіг 101 тис., з яких янакотив уже 10 тис.
У машині є старий зошит — журнал ТО, скарг і нотаток по машині.
Один раз була злегка бита в зад. Більше жодного криміналу. Одногоразу машина зазнала освіження ЛКП.
Машина використовувалася лише влітку і в основному на дачу. Усіроботи дід проводив сам у гаражі.
Їздив він теж сам. Незважаючи на те, що на цій машині вчилисяїздити мій батько і я (нам можна було проїхати від Одеської трасидо дачі… по дорозі не було ДАІ), більше вона нікому і ніколи недовірялася.
Саме тому з 6го травня 2013 року у неї такий незрозумілийстатус.
Був незрозумілий; )
На сьогодні ми з моїм сином її експропріювали. Оформили страховку, перегнали до себе на паркування, забрали ключі та документи.
Як і раніше, машина їздить тільки влітку.
Мій син живить до неї якісь незрозумілі почуття — якщо є вибір, начому їхати, то Lexus, Audi або ще щось поруч не стоять. Вибірзавжди знижується на Жигулі. Мені теж приємно на ній їздити.
За планом підготувати машину до участі у ретро-фесті. Залишимо вмаксимально наближеному до оригіналу стані.
