Всім привіт, сайтом користуюся давно, але розповісти про своюмашину захотілося чомусь саме зараз. Це ваз 21011, 1975 р.оливкового кольору. Дуже подобається мені їхній зовнішній вигляд, іто як вони виділяються з основного потоку, особливо занижені) Цебула мрія володіти одним з таких автомобілів, але чомусь мене ніхтоне розумів. Я не наважився, тому що ні гаража, ні знайомих майстрівні великих фінансів на її утримання у мене не було, та й немає впринципі) Москвич не представляв як своє перше авто, хоча якийсьчас шукав 408й) Так що вибір упав на жигулі, з ними по простішебуде думав я) Якось побачив у себе на районі занижену білу 21011, ізакохався, Та машина зіграла велику роль у виборі мого коня, томущо в той момент я чітко зрозумів яким повинен бути мій автомобіль)Шукав автомобіль близько півроку, їздив дивився різні варіанти збратом, за що йому окреме спасибі (тільки він мене не відмовляв відцієї витівки, і всіляко підтримував) До речі, на той момент бувновачком і навіть не бачив різниці між 01, 011 і 013). Довгий часне міг знайти правильний автомобіль, ночі не спав кликав наоновлення сторінки авторіа та інших сайтів про продаж авто) Інодідивився оголошення і з 2102 року, і москвичами від безвиході. 2102р. Здавалося знайти взагалі нереально, оскільки за півроку я неподивився жодної, всі були в жахливому стані або за космічні гроші.Ну взагалі стандартна ситуація. Хотілося знайти саме у якогосьдідуся, якого не встигли заколгоспити. Взагалі через якийсь час япобачив оголошення без фото, в якому було вказано тільки рік, колір, об'єм двигуна, гаражне зберігання, оригінал, один власник імісто київ, все) Була не була, подзвонив, домовився про зустріч.Коли приїхав на місце, машину вже вигнали з гаража, самого власникаавто не було, бо дідусь цей після інсульту і йому навіть говоритискладно. Була тільки бабуся, тобто його дружина і син, номальниймужик, років 40. Побаченим я був приємно здивований, весь метал іфарба рідна, були ремонтовані лише передні крила внизу біля порогіві немає підсилювачів піддомкратників передніх, вмето них пластинаприкручена болтами замість зварювання. Арки оброблені мастикою, багажником та днищем у сурику. Коротше жодної дірки) АЛЕ, косяківбула темрява, у вигляді вм'ятинок, сколів, рижиків, подряпин. Алеце все дрібниці. Двигун не димів усе добре, не лажу в нього доцього дня, тільки розхідники і міняю. Машина стояла як вониговорили 2 роки, вся в пилюці, салон теж весь у пилюці, затерідний, і в дуже хорошому стані. Коротше купив я її. Ціна менеповністю влаштовувала, навіть і не торгувався майже)) Шкода що невдалося попитати у дідуся про машину, тому що він ледве ручку мігтримати щоб підписати документ.
Перші дні володіння автомобілем був у шоці, не знав що робити і зчого починати))) Досвіду немає нічого. Перша машина все-таки) Алезгодом все пішло як по маслу.
Дуже сильно полюбив я свої жигулі і зараз навіть не уявляю себе безсвого улюбленого автомобіля. За рік володіння авто багато булозроблено різних робіт, постараюся пошукати та додати сюди фотки.Багато позитивних емоцій приніс мені цей автомобіль, але йвтомлююсь я від нього іноді теж не слабо. Буду намагатися вестибортовик і вилагоджувати фото.
Всім дякую за увагу, сподіваюся комусь було цікаво))
