Моя машина. Багатостраждальна. Правильне прикметник. Розповістиможна стільки всього…так, що пальці відвалюються писати.
Куплена в 2005 році у перекупів. Кожен раз коли я засмучувавсячерез її стан.) Ну сам винен, в принципі. Потрібно було очі розути.Та й взагалі, компетентного фахівця на огляд взяти (зрозбирання:)). Після москвича 2140, звичайно, вразив рівеньяпонських технологій (хоч і іржавий, місцями, як виявилося, рівеньвже) Не те щоб я не їздив на іномарках, працюю я з машинами і частоїжджу на нових. Впав коли на педаль натиснув.:)
Мені навіть якийсь дід за неї відразу 4000 зелені давав (треба булопродати; )).Я аж підвівся -, Точно! Правильну тачку купив! :)
/>
Далі був ремонт.Як багато в цьому слові.Такому маленькому, астільки болю.
Всі знають з чого зроблена машина, і де в неї що. У спокоїпрактично жоден вузол.
Все потрапило під ремонт. Тому що у пацієнта було два виходи — одинв операційну, інший — на цвинтарі.
Отже, якщо коротко, то свої гроші, які заробляє працею, а некрадучи, я витратив на такі захоплюючі заходи як:
1. Капітальний ремонт рейки.
2. Капітальний ремонт двигуна.
3. Заміна КПП *2 рази
4. Ремонт кузова (з антикором.) 3 місяці дідусь ветеран бився наполях іржі японського металу. Практично пошив її до купи. (а зовнінічого так, була)
Отже :
5) Заміна амортизаторів всіх*2
6) Заміна пружин задніх.
> 7) Ремонт стартера і генератора.
8) Ремонт усієї підвіски зі зняттям всього що відкручувалося інемає.
9) Ремонт супортів (це окрема пісня) На жаль кохана у 30- та літніхмашин.
10) Поміняні ще раз передні амортизатори на Більштайн. (такжиранул. Просто не було довіри до каяб і токів)
11) Поміняний глушник. (але звук "приємний", проте, залишився:))
За великим начебто все.
Ще я перефарбовував уже все по кілька разів. Напевно, немаєфахівців, які можуть пофарбувати нормально з першого разу. Абодешево і хрінова або дорого і безглуздо.
