Ніколи особливо не мріяв стати володарем «Волги»:великігабарити, неповоротка, важка… Але, як відомо, апетит приходить підчас їжі, і я скуштував усі принади авто такого класу :сподобаласям'якість і плавність ходу, просторий салон, місткий багажник, та йповертає вона нормально. Дядько Васю і забрав у нього машину, думаючи, що це чергова машина для тата, я був приємно здивований, коли побачив документи на своє ім'я.
ГАЗ 24 1979 р.В. Вік, символічну ціну і відверто колгоспнеставлення колишнього господаря.Приємно здивувало стан кузова:легкийналіт іржі на днище хоч і присутній, але не наскрізь, машина неперефарбовувалася, місцями прим'ята, але рихтована, а всі хромованічастини були покриті консервацією. Диски - розварки зі смугою 50мм, виглядають красиво. Радувала мене машина цілий рік, але в 2010-мустався переломний момент. Після ДТП у 2010 році доведетьсявідновлювати задню частину кузова. Двигун донедавна непогано возивмашину, але після 700-кілометрового прохоплення по трасі датчиктиску масла показав «0», а самої олії довелося доливати аж 5літрів, сподіваюся, капремонт допоможе. На додачу до всіх негодзакінчилися амортизатори і прогорів глушник…
Цього року займуся ремонтом та налаштуванням машини під себе.
