Це мій перший особистий автомобіль. Раніше їздив на батьківськіймашині, але це мене не влаштовувало, та й до того ж, я з років14-ти, якщо не раніше, хотів свій автомобіль, від якого буде важковідірвати погляд як молодому хлопцю, так і дідусеві-пенсіонеруСРСРівського загартування.Приблизно року 1, 5-2 тому мійстудентський вибір припав на автомобіль радянської еліти:починаючивід начальників контор, голів колгоспів, голів державних установ ізакінчуючи міністрами — першосерійний ГАЗ-24 у досить рідкісномутемновішневому кольорі.Машину, яку в ті роки хотів кожен громадянинСРСР, але отримати її не міг через державний режим тих часів.
Майже всі друзі кричали, що я" хворий виродок", питали "навіщо тобітаке старе ненажерливе відро? " і т.П., у відповідь на що я простомовчки посміхався і хотів її ще більше! ) І ось, в черговий разперегортання сайту-автобазару я знайшов ту, о Якою мріяв такийтривалий час — першосерійний експортний екземпляр ГАЗ-24 "волга", що втомився за 42 роки, кольору "гнила вишня". Але завжди єперешкоди — як завжди, мені не вистачало грошей. 2 дні пошуківкоштів увінчалися успіхом і я нарешті поїхав дивитися на цюлялечку.
Домовився зустрітися з продавцем у суботній ранок. Приїхавши намісце зустрічі та пізніше до гаража, я не міг спокійно чекати. Покивін відкривав гараж, я налаштовував себе на гірше, неохоче чекавпобачити трухлу стареньку, але при першому погляді на неї я бувприголомшений і всі сумніви були розвіяні - кузов був кухонний, крила поміняні і пофарбовані (на жаль крила з поворотниками - віддругої серії ), весь хром був майже ідеальний, салон був урадянських чохлах з сидіннями, що втомилися, і диваном під ними, коробка і двигун були в більш, ніж хорошому стані! Оглядавши її зісвоїми компаньйонами, я зрозумів, що це чудова знахідка і твердовирішив - беру! Трохи поторгувавшись і затвердивши ціну звласником, я швиденько поїхав по гроші. Як результат, через 2години ми поїхали додому та я був у нестямі з утіхи! Але, яккажуть, "недовго музика грала, недовго фраєр танцював" - закінчивсябензин за кілька кілометрів від пункту призначення))) Протягомнаступного дня я визначив витрату палива в спокійній манері їздимістом. Взявшись за голову, я зрозумів - 2, 4 літра вистачило лишена 13 км, що приблизно 20л/100км! Але, не дивлячись ні на що, я буврадий такій ненажерливій покупці). Назвав лялю Братиславою. Гарно ітому, що столицею однієї з республік колишньої Чехословаччини (зякої було реекспортовано) та нинішньої Словаччини є містоБратислава. Планую зробити її класичною красунею з невеликиминюансами, які принесуть зручність/красу, можливо нехтуючи кількомадрібницями першої серії, але колгоспити не буду в жодному разі.Думаю,
