Після продажу Аськи почав шукати щось недороге тап'ятидверне.
переглянув одного кадета п'ятидверного, поговорив з приводудругого, почав дивитися навіть на тольяттинські передньопривідніавтомобільчики, але тут підвернулося на очі оголошення триденноїдавності…
дзвоню… кажуть приблизне місце розташування… висуваюсь на вказанустанцію метро, знаходжу озвучену вулицю, дзвоню, щоб уточнитиномер будинку, і… тиша…
ніхто не бере трубку…
пару десятків дзвінків за вказаними номерами не дає результату, умене мало не паніка — я в чужому місті, з пачкою грошей у кишені…хм… екстрім…
їду в клубний гараж Українського Кадетт Клубу, там п'ємо з моєюсупутницею чай/каву, гріємось… відправляю супутницю додому, наВінницю, сам паралельно намагаюся таки додзвонитися…
і це нарешті у мене виходить господиня піднімає трубку "пробачте, мовляв, телефончик будинку забули ..." "яка у вас адреса? " мало некричу в трубку, стримуючись щоб не облити невинну людину потокомсвоїх емоцій, отримую таку довгоочікувану адресу будинку ...
поточні справи закінчуються, ми вантажимося в автошко, беремо зсобою аккум, і валимо дивитися…
швидкий огляд — розширювальний бачок порожній, сухий щуп… наприлеглій заправці купую два літри напівсинтетики — олія є, вода є, аккум є, заводимо… і…
двигун після двомісячного простою заробив досить бадьоро) пробнапокатуха по дворах — "беру"...
задній привід... П'ять дверей... Хм...
< Як їде? їде…
гальмує? гальмує…
повертає? повертає ...
ну і чорт з ним, по ходу розберуся що з цим робити
Через три місяці поміняна на Кадетт.
