Історія цієї машини бере початок ще давно, коли я шукав собі першу машину. Живу я в невеликому селі за 30 кілометрів від найближчого міста, і більшість варіантів були або москвичі, які ледве трималися на ходу, або волги, так само не в кращому стані. А машини в більш-менш хорошому стані треба було шукати тільки в Миколаєві, та й коштували вони пристойно дорожче за ті гроші, що в мене були.
І тут я дізнаюся, що у нас у сусідньому селі є дядько, у якого є хороша і рідкісна машина. Він у віці і вже на ній нікуди не виїжджає. Натхнений таким шансом, я приїхав до нього і запропонував купити машину. Кликали його дід Петро. Ми з ним розмовляли, і я дізнався, що це машина його сина, який приганяв машини в 90-х з Німеччини. Свого часу син її сам пригнав, покатався на ній і залишив її батькові. Він на ній майже не їздив, машина справді виглядала як нова. Пішли дивитися машину, навіть прокотилися. Він з такою любов'ю про неї розповідав, що я одразу зрозумів, що він її не продасть.
Я вперше бачив такий стан машини, хоч і по кузову були видні дрібні подряпини, але салон і сама машина в цілому виглядали ідеальними. Дід Петро ні про які гроші не хотів чути, сказав, що він з цією машиною до кінця. Було шкода це чути, але зате я познайомився з дуже приємною людиною, яка надалі мені багато допомагала. Тоді я купив волгу 2140 і досить довго на ній їздив. І дуже часто в ремонті мені допомагав дід Петро, він свого часу працював у тракторній бригаді механіком і з технікою був на ти. Весь час вона виїжджала з гаража лише рази 3-4 за весь час. Як приходила зима, то він її піднімав на дерев'яні козли, щовесни змащував і обробляв мастикою. І весь цей час я на неї поглядав і уявляв, як її отримати.
Минув час, і діда Петра не стало. Якось проходячи повз, я зайшов і запропонував продати машину. За нею вже 2 роки ніхто не доглядав, і вона вкрилася товстим шаром пилу в гаражі. Мені тоді відповіли відмовою. Через ще 2 роки я знову запропонував її купити, вже напевно за звичкою. І тут мені її погодились продати! Я був такий здивований, що й не відразу повірив у це. Та й суми, яку вони просили за машину, у мене тоді не було. Але я так хотів її купити, що мене навіть не зупинили проблеми з документами, які могли виникнути.






