Покатавшись на Уно, мені захотілося чогось потужнішого і більше, тому що Унік 14 років відслужив у нашій родині вірою і правдою іжодного разу не підводив, все в ньому влаштовувало, я полюбив маркуФіат. "продав Унчика і зібрався купувати наступну машину тієї жмарки. На Темпру у мене давно лежало око, ще з дитинства мріяв, думав від Унік класна машина, хоч і маленька а Темпра повинна бутитакою ж надійною, навіть надійніше, зручніше, більше, потужніше" Язовсім випадково знайшов в інтернеті оголошення, поїхав подивився ікупив її, але ось на рахунок моїх очікувань від неї ... Можнасказати не тут то було ... Вона по собі не виправдала. Сама по собімашина непогана, зручна місця багато, подобалося, що в салонібагато всяких ніш, кишеньок, трасу тримала добре, в дизайніподобалося все, не подобалася тільки торпедо, якась груба, обрубанався, квадратна, таке відчуття, що італійські дизайнери постаралисяі зробили гарний кузов, А на салон підзабили.
Тепер про гірше, чого в цій машині, напевно було більше ніжхорошого. Купив, приїхав додому, залишив машину біля під'їзду, виходжу, заводжу, а тут… навіть стартер не крутить… думаю, від-цекупив, а така велика, класна, 1, 6, це ж не те, що 1, 0 на Уно, навіть на дорозі почали мені поступатися. Повернуся до розповідіпро першу пригоду, дзвоню я цьому горе-продавцю і наїздами почав, типу що ти мені продав, що вона не заводитися, цей прилетіввисаджений, а на машині виявився відпав плюсовий провід зістартера, був так погано зроблений, з 3 або 4-х скручений і старароздовбана клема, він його надів назад, завелася, поїхали.
Того ж дня поїхав до бабусі за 120 км, завантажилися в 5-му, потрасі йшла нормально, приїхав до Гадяча, Темпра набралатемпературу 110 градусів і вона піднімалася, кажудядькові:перегріватись почала, а той уже смикнув пивка дорогою, каже:та все нормально, не парься! Вранці прокинувся, дивлюся нарівень олії, а там сюрпрайз у вигляді сухого щупа… потім олію в неїне встигав заливати, вранці залив, є рівень, увечері вже мало не нанизу щупа, коротше заливав 2 літри, через 2 дні вже горіла лампочкатиску масла… при тому, що їздив містом, наїжджав може максимум км70-80 за день, я того рівня на щупі не міг утримати. Йшов дощ, відмовив правий двірник. Їду по проспекту, дощ жахливий лупить, пробки, 7 чи 8 вечора, міста не знаю, з машини річкою течетосол…=))) зупинився щоб трохи охолола на узбіччі, ледве завів, сівакум… веселий був час, я б другий раз такого не пережив, вийшов биз тієї Темпри в пробці, облив би її бензином, підпалив і пішовпішки…)) З лампочкою тиску масла, що горить, доїхав до Полтави.
Другий раз поїхав до Києва…
кілометрів за 30 до Пирятина заглухла, не заводитися, ні з штовхачані стартером... Зупинив далекобійника, він дотягнув мене доПирятина, притягнув на СТО,