11 серпня 2012 року поїхала я з братом на його Бравіку шукатийому костюм на весілля.
Умовив мене заїхати в салон — якраз по дорозі був, " подивитись наАбарти".
Ось і подивилася. Уважно так вийшло.
Села в цей чорний, який на той момент залишався останній з 6-тиАбартів, Тих, хто приїхав до України.
І то — він був "під питанням" і начебто завтра, в неділю, малиприїхати і МОЖЛИВО забрати, чи не забрати.
У результаті в суботу купили костюм, а в неділю вранці я остаточнозрозуміла, що хочу саме цей чорний Абарт.
І без варіантів.
Ні білий, ні двоколірний, ні "фірмовий" сіро-сталевий, якіочікуються до кінця вересня.Ніякої іншої.Тільки конкретно цейчорний.Це при тому, що я не люблю чорні машини.І ніколи не моглаподумати, що в тверезому розумі зможу захотіти чорну, більше того —купити.
І якби його забрали в неділю — я б не мав Абарта 100%:.
Бо купувати ніхто нічого не збирався .:)
Загалом — він мене "вжалив" прямо в душу. І 18 серпня, рівно черезтиждень — я від'їхала від салону вже на Абарті, на номерах.
--------------------
…тут було багато емоцій. Вирізано.
--------------------
Відповідально підтверджую — Мі. Мі.Мі :-)
Поки в далеких планах кит EsseEsse .
Так само — зміна заднього дивана на "нормальний", щорозкладається 50/50. Abarth Corse by Sabelt.
