500 Abarth vs Alfa 147. Личное:)

Сьогодні, вперше за майже півтора місяці після покупки Абарта, сілаза кермо Альфи. З різницею кілька годин. Порівнювати абсолютнорізні машини різного класу та поколінь.Записую для себе більше, бопотім ліньки буде.Але мало — може комусь буде цікаво почитати.озадачуваннях.
Абсолютно різна посадка.
В Абарті "високо сиджу, далеко дивлюся", Як на сідалі :-) Можна нарамку вікна локоток покласти, і квохтати в потоці на своєзадоволення) В Альфу несподівано впала кудись вниз, "на асфальт", нижня межа лівого вікна високо, торпедо теж. Танке :-) А кермооднаково.
Сидіння в обох випадках - максимально низько, ну і про що говорити, якщо в Альфі з таким становищем водійського я майже 5 роківпроїздила і було нормально? >

Габарити Альфи мені все одно більш зрозумілі, ніжабартівські (навіть "в танку"). І незважаючи на те, що він ще на~10 см. Може, справа звички, подивимося після 5-ти роківексплуатації; -). На Абарті досі при паралельній паркування боюся, що "покусаю" задній правий диск про бордюр, і "гризу" жперіодично!
Не далі, як сьогодні з ранку - нова "мітка". До речі, де в Києвідиски потім "лікувати"? :) Раніше такої проблеми не було ніколи. Якзавжди, майже впритул до бордюру, чітко і красиво, з першого разу -без ускладнень. І за 5 років диски цілі.

Руль в Альфі тонший (хват зручніше), більш інформативний, гостріший.
На Абарті без чарівної кнопки "спорт" я взагалі їздити не можу — яйого не розумію), "овочевий" режим включаю тільки для довгихтягучок.
На дорозі "порожнє" кермо мене лякає. Та й зі "спортом" теж неособливо відчувається віддача від коліс на асфальті, але вжекраще.
Альфовский горааздо зручніше - складно пояснити відчуття, приблизно- ніби своїми руками відчуваєш профіль асфальту і ступінь "натиску", тобто - зчеплення коліс з дорогою. Руки - це простододатковий важіль, продовження, якось так - пафосно небагато)). Іось без цього відчуття незатишно. Зажерлися-с. В Альфі — ГУР, вАбарті — електропідсилювач. Забула в Абарті обороти кермапорахувати:) В Альфі 2, 1 здається, якщо мені мій склероз незраджує.

Педалі. І я ж ще недавно скаржилася на "м'яке" зчеплення вАльфі). - З великим зусиллям натискаються. Але - знову ж таки -набагато приємніший "опір", ніж нечутна покірність))) Бо на Альфісьогодні рвонула з місця, як у кращих будинках Лондона - з легкоюпробуксовкою)

> Зате в Абарті набагато зручніше ручка КПП і їїрозташування, я і раніше раділа, але сьогодні оцінила ще більше) Ісам "кругляшок" - набалдашник приємніше в долоню проситься, і те, що рукою далеко розмахувати не потрібно — теж. Про динаміку немаєсенсу говорити, Абартик однозначно спритніше на розгоні і взагалі.Хоча 1, 6 твінспарк теж не можна назвати нудним:) А те, що Фіаткоротше на метр майже - жиирний плюс у міському потоці. Керованістьби йому ще альфівську)) Якщо підвести підсумок - пора вже натрек-день на Чайку :-) Тільки масло заміню про всяк випадок, нехайце буде примхою)
Поки "свої" улюблені затяжні повороти в місті проходила так самозвично, як і на Альфі, на тій самій швидкості. Але хочеться все жтаки більше зрозуміти душу маленького чорного Скорпіона :-) НЕвіриться мені, що це турбований візок для покупок, десь є секрет.Навряд це можливо вивчити за неповну тисячу виключно міськогорежиму. Знову пафос:-)

" десь є секрет. Навряд це можливо вивчити за неповну тисячувиключно міського режиму. Знову пафос:-)
" десь є секрет. Навряд це можливо вивчити за неповну тисячувиключно міського режиму. Знову пафос:-)