Першою моєю Баварською ластівкою з якою почався мій водійськийстаж була снігова e34 530i, точніше була вона не моя, а дідусімого, Ще тоді я не міг відчути те, за що мені ця машина подобалася, але відчував, що це щось особливе, з неї і почалося захопленнябаварською маркою.Ось з того часу я захворів на цю марку і згодомстав невиліковно хворий. Мета — отримати сімочку.
Хоча знав, що студенту на таку машинку заробити буде дуже важко, проте на всі Нові Роки, і свята, де можна було загадувати бажання, я замовляв 7-ку (е65) і навіть з другом посперечався на ящиккласного пива, що через 4 роки (у 2008-му) я до нього на такийзаїду. Треба було робити тільки щодо моделі, і тут підвернуласякрасуня сімка e38 728i, але для того, щоб скоротити вартістьлегалізації авто в Україні, довелося шукати документи. Так почалисяпошуки донора 7 серії, вибір відповідно впав на найпершу сьомусерію — e23. Після багатьох пропозицій випадково натрапив наінтернет оголошення без фото, ціна тоді мене здивувала, оскількимашина продавалася дешевше, ніж запропоновані мені ранні документибез авто. Передзвонивши та домовившись про зустріч ми взяли квиткита примчали до Києва. Дорогою мій друг вантажив мене, що халявабуває тільки в мишоловці, і т.Д. І т.П. І що з грошима ми швидше завсе попрощаємось. Деколи я починав переживати, але, як оптимістсподівався, що все буде добре. Після приїзду до Києва виявилося, щомашина у Броварах і це насторожило ще більше. Приїхавши на місцезустрічі в довгому очікуванні стоїмо і вже починаємо підколюватиодин одного, як нас зараз вивезуть у ліс і в кращому разіприв'яжуть до сосны. Хорошому стані, чистенька та акуратна, нашироких титанах, чимось схожа на старий Ягуар. Я не міг повіритисвоїм очам, що в таких роках, у такому хорошому стані може бутимашина з пробігом майже півмільйона км. За такі гроші я чекавкорито, з якого треба було б зрізати номер і здати на металобрухт уБроварах. Дорогою додому ми дивувалися, що 22-річна машинка ще маєвідчутну динаміку і м'якість. А вже майже вдома на підйомі мій другобігнав нову е65 і тоді нашої радості не було межі. І я вже знав, що собі її залишу, і не дам порізати під документи.
Через рік друг запропонував заради інтересу подивитися на таку ж якмоя 7ку, яка продавалася під розбирання, так як моя дівчинка часомвипендрювалася, я подумував придбати донора на запчастини але ніякне виходило. Коли ми приїхали на огляд, і я прокатався на цьомудонорі, негайно навіть не маючи потрібної суми, запропонуваввласнику свою ціну. За тиждень я її купив.
