Штош, ось воно! Своя! Особиста! Офіційно оформлена! Бе-Ен-Ве)Сказати по правді, чекав цього моменту ще, приблизно, з року 20-го, коли нарешті почав нормально їздити на батьківській машині.Уже в 16я приблизно сформував те, як я бачу свою першу особисту машину.Напростих малолітражках вже накатався, так що хотівка почала зростати- хотілося мати можливість дрифтити, жиганити і хасанити
жиги (тоді хотів або п'ятірку, або шістку), природно для переділупід зимовий дріст. Душа і навіть на ватяних паличках… І ось, одногоразу усвідомив, що вже нагромадив на повноцінну жигу з урахуваннямдоробок… і тут уже помчала! накопичити і на беху е30 (тим більше намою думку на той момент вона теж відмінно підходила для зимовихнавалів)
Незабаром вже й бабки на е30 дали мені зрозуміти, що я можу щекраще, і відразу новою метою стала 6 циліндрова е36 (вже для дріфтупо сухому) Приблизно восени минулого року я гуляв вулицями міста, де закінчив школу, і забрів у двір, де було призначено зустріч зістарим другом, я побачив стоячу на парковці е34. Вона дужевиділялася, незважаючи на вигляд, і підживлювала вайб того старогодвору. Ось так і зародилася ідея купити саме е34, в моєму життіатмосфера вирішує дуже багато)) Взимку я був в активному пошукунормальної п'ятірки, встиг з'їздити до Полтави та Радомишлю "глянути машинку", розчарувався в тому, що за ці відра хочутьсильно більше їх реальної вартості, після чого благополучноповернувся до пошуку е36. Але далі наступило 24 лютого, яке з -завідомих подій як клацанням випарувало все, що хвилювало мою шаленуголову до цього. Не розкриватиму подробиці всього фаршу мого життяв той період, але це все вже не забути, тому що вплив на мої думки, ідеї, плани і надії аж надто великий.
Загалом я був змушений припинити пошук автомобіля, але головавимагала перетравлювати все нову і нову кашу, тому я продовживстежити за ринком BMW та інших подібних некрух, сподіваючись, що ціспостереження мені підуть на користь. І користь була. Я помітив щоціни конкретно на е34 почали падати, а після введення безкоштовноїрозмитнення і зовсім впали на 500-1000 $ З абсолютно офігевшим іжадібним поглядом я спостерігав за тим, як машини в тому вбитомустані, який мені намагалися впарити за жирний прайс раніше, заразвіддають за набагато нижчими цінами. Пошурхавши мізками інаголосивши на утилітарність (як би смішно це не звучало в коністарої бмв), було приємно рішення повернутися до пошуків е34 (зметою поки просто пересуватися, а не дрифтити), тільки тепер заменшу суму шекелів)
< Батько звичайно сумнівався в цій ідеї, говорив що зараз не часмріяти про таке, але згодом передумав, і ми разом почали шукатимашину в межах нашої області. Першу подивились у Києві, вона булам'яко кажучи не супер, а якщо реалістично, то це було відрище, якепотягло б на ремонт чверть своєї вартості, і на щастя я її не змігкупити, хоч і був готовий. Продавець виявився сумнівним, тож япролетів. А от друга виявилася набагато жвавішою. Нею володілалюдина, яка насамперед її любила. Пробула вона у нього 6 років, івін знає про неї дуже багато інформації, це мене і цепануло:машинав хорошому стані, не сильно гнила як для свого цінника, їде добре ікомфортно, власник адекватний. Там відразу я зрозумів що це хоч іне зовсім те, що я шукав (все ж у вологих думках представлявсямайже ідеал), але я дуже хочу її забрати, тому що вона тупо кращаза всіх тих некрошок, який я переглянув за останні півроку.
Власне, саме цю машину ви і бачите на екрані)
Звичайно, по ній теж є свої проблеми, деякі виявилися вже в першийдень після покупки, але це не настільки критично, а значить пацієнтживий Буду займатися нею, підганяти під себе і робити краще
>
Сподіваюся, що це лише початок)
