Декілька років тому у мене була e39 540, машина мені дуже сильноподобалася, і з нею у мене пов'язані найприємніші моменти могожиття, які назавжди залишаться в моєму серці.
Після її продажу я сумував за нею все більше з кожним днем, відчуття тяжкості, збитість, туге кермо, підлогова педаль і такеінше… Добре, що продав її другу, був за неї спокійний і міг її часвід часу бачити.
Е34 мені подобалася завжди і я знав, що колись я її собі куплю.-друге питання для такої машини.
Продаючи свою Acura RL помітив цю 540 у продажу, посміхнувся і здоброю заздрістю майбутньому власнику почав дивитися її фото.Яквиявилося, це та сама відновлена машина, яку я вже бачив рікназад у продажу за кругленьку суму.
Продавши Акуру, наступного ранку я вже чіпав BMW, торгувався, повзав, лазив перед нею рачки, на колінах, боком, раком, щоб вонамене потім менше раком ставила = ) а потім на додачу її на витяг щезакинули. Продавець приємний і вихований хлопець, фанат BMW, машинулюбив, оцінив її гідно, зійшлися на ціні, яка мене більш ніжвлаштувала і я її купив. Ось так, вже вдруге у своєму житті, я ставвласником BMW 540, яка дарує мені купу радості та приємнихспогадів. Олексій Захаров (с)
