Після знайомства з військовими винищувачами, познайомився з Е30, різниці практично не відчув за враженнями і впорскуваннямадреналіну, хіба що на 150 носове колесо не піднімається. До цьогопочинав з Москвича, продовжив Ваз -2106, і АВЕО 2007. Після першогознайомства з НЕЮ я відчув те, що я відчував на польотах у кабінілітака, ходив навколо аж 3 роки періодично дістаючи господаря пропродаж.Незабаром мої мрії матеріалізувалися і поступово прийнялитакий вираз як на фото. Спочатку вважаю, що в цій машині закладенохарактер і характер (навіть не вдачу) із заводу, якийпереплітаючись з авіаційним минулим компанії робить з водія БМВреального льотчика з усіма "наслідками, що випливають" або "випадають" (останнє більше відноситься до пасажирів). Потужність, динаміка, стійкість, ергономічність, і багато інших "льотниххарактеристик" - дають можливість водію в стресових ситуаціях, придифіциті часу приймати єдине і правильне рішення з багатьохваріантів, сприяють упорскування адреналіну без домішкиелектроніки. А вже від об'єму свого "полум'яного мотора" івпорсненого в нього адреналіну прямо пропорційно залежить і об'єммотора під капотом, маю на увазі, що мені поки "дози" адреналінудостатньо. Коли здасться мало-поміняю обсяг, але БМВ ніколи!
