Я встав о 7 ранку, пішов пошукав браслетик, але провівши слідчийексперимент з переглядом фотографій зрозумів що втратив його ще уводі. На шезлонгу, помилувався морем і до 8 почав його будити.Даліми швидко привели себе в порядок, перекусили милуючись морем, склали речі до 10:00 ранку вирушили по узбережжю Тарханкута далі.20 км від Алушти у бік Судака, а це майже 400 км і не самих прямихдоріг.Їхали вздовж урвищ, часто зупинялися щоб зробити фото, побачили ще одну велику військову радіолокаційну установку.Там деми стояли з наметом, було купу воронок, які нагадували собою проважке військове минуле нашої країни… Тут довго розповідати невийде, дорога ґрунтовка, вічно виляє, постійно то каміння то ґрунт, гарні краєвиди, тут варто прокотитися однозначно! від маяка всебільше численних наметів, є й інфраструктура, слабенька, але ларькита кафе є, протряслися км 30 і вирішили йти на трасу, щоб не гаятичас, бо їхати довго ще було, а час уже
12:00, Вискочили до сел. Окуневка і далі по навігатору поїхаливздовж лиману на трасу, що веде на Євпаторію, за вікном траплялисячисленні вітряні установки, в степу нестачі вітру не буває :) Трасасередньої якості, їмо не поспішаючи проїжджаємо Євпаторію, яказабита відпочиваючими, середина . Далі їдемо на м. Саки, і далі убік Інкермана. Його ми хотіли обминути Президентським шосе, але нам "пощастило", саме він сам і приїхав, тому дорога від аеропорту івона була перекрита і навколо стояло повно ДАІшників і ППС-ків, проїхали через місто, подивилися на бухту і трохи попетлявши погірках через Діараму і Сапун гору спустилися вниз на трасу, якаведе на ПБК, Форос і т.Д., але ми через 8 км звернули в гори насел. Тернівка, далі якою можна було потрапити на Бахчисарай.Проїхавши хвилин 20 зупинилися біля гарного місця у горах, на о.Мангуп, поряд печерне місто Мангуп Кале, ми тут помочили ноги, пофоталися, перепочили в дерев'яній альтанці і поїхали далі. Наозері є кінні прогулянки, катамарани, чистенько та приємновідпочивати (від Бахчисараю сюди їхати хвилин 20-30 не більше).Продолжили шлях далі на сел. Танкове, в ньому повертаємо на Ялтучерез Ай-Петрі. Проїжджаємо сел. Соколине (тут ми колисьвідпочивали в совдепівській турбазі Орлиний заліт на травневісвята, раджу, дешево та сердито, але шикарні краєвиди, внизутурбази обладнані мангали та альтанки біля гірської річки) ПісляСоколиного починається гірський серпантин, цю дорогу ще називаютьстароялтинською. Через пару кілометрів під'їжджаємо до ВеликогоКаньєну, до нього потрібно пройтися, але ми якось не хотіли з цьогопофотавшись біля гірської річки продовжили шлях далі, піднімаючисьна Ай-Петрі, стали на майданчику в лісі пообідати. Вже 15:00 їхатище чимало і ми продовжили рухатися далі. Дорога злітала вгору, місцями було дуже вузько, повороти часто на всі 180 градусів івгору, на одному з них дорогу не поділили Москвич 2140 і старенькаМазда, не знаю чого вони там чекали, ДАІ чи що, але об'їжджати менідовелося вздовж стінки і в бруду від джерела, як легковики тампроїхали не знаю. Поки ми обідали, хвилин за 10 як ми збиралисявиїжджати проскочили росіяни на Вольво ХС 90, але напрочуд ми їхназдогнали швидко, довго трималися ззаду, але все-таки мужик частодивився в дзеркало на нас поступився нам дорогу :) І ось мивискакуємо на плато, стаємо на майданчику і робимо пару фото на тліКримської обсерваторії. Хочу сказати, а як же все-таки круто коли втебе пройдисвіт, ти як у рекламі, їдеш по трасі, тут тільки кермокруть і пішов вгору на горбок по скелястій грунтовці, легковику наній би з такою перебудовою було б бо-бо) )) Продовжуємо шлях, проїжджаємо курортне селище в горах і йдемо на низ до Ялти. НаАй-Петрі вирішили не тупотіти. Ми там уже не раз були, спускаємосяпо серпантину вниз. Тут щороку на цих Кримських дорогах проводятьзмагання Prime Ylta Rally, три дні гудуть у горах ралійні боліди танабережна Ялта від презентації, нагородження, концерту тафейєрверків. Кілька років Є. Червоненко домігся, що в тому році мипереплюнули Монте Карло за проведення цього заходу і почалиприймати міжнародне ралі в класі IRC. Дай Бог, і ми візьмемо планкуодного з етапів Світового ралійного чемпіонату. Тут дороги справдіварті уваги. Дорогою вниз проїжджаємо водоспад Учан-Су, я бував тутна Новий Рік пару разів, коли відпочивав у Ялті, до неї тут всьогохвилин 15-20. Місце дуже гарне, пройтися хвилин 5, вхід був урайоні 20 грн. Усім хто не був раджу, але влітку він може бути нетаким повноводним як у зиму, коли в горах тане сніг. ПроскочилиЯлту і в Партеніті стали на АЗС попити кави і щось з'їсти.Зателефонував до друга, який вранці цього дня приїхав зі своєюдівчиною з Дніпра відпочивати у Сонячногірське і мав знайти намномер. Переговоривши і приблизно прикинувши, що будемо там, черезпару годин покотили далі. Дороги на ПБК гідні, всі в розмітці, широкі та з відмінним покриттям, за вікном вечір, прохолода, завікном пролітають як свічки зелені кипариси, хвойні дерева, море, вгорах дорогі та гарні будинки. Ці місця в Криму найнасиченіші танайдорожчі, як у відпочинку так і у всьому іншому. ПроскочившиАлушту повертаємо на Судак і Феодосію, тут починається вже крутийсерпантин, який то спускається, то піднімається і так триває понад100 км аж за Судак, за вікном темніло і ми наближалися до кінцевоїточки нашого сьогоднішнього переїзду. Ось і Сонячногірське і нагодиннику початок 9-го вечора, за близько 400 км, і 10 годин шляху, на душі приємна втома, очі болять від тих крас, які ми побачили зацей день.Нас хлопці зустріли та провели до двору де ми збиралисяоселитися. Нас все влаштувало, ми поставили машину, занесли речі, годинку посиділи за столом і сходивши в душ валілися спати. Завтрадень відпочинку на морі!
Наш табір
а ще вчора ввечері на цьому камені ми засмагали
Радіолокаційні установки
Пейзажі Тарханкута
Пейзажі Тарханкута
Пейзажі Тарханкута
Пейзажі Тарханкута
Ось такі тут висоти, Пікап
Церьков і арка в каменях
А ось така ось автостанція у вигляді кибитки з розкладом у сел.Окуневка ))))
Вітряки по дорозі на Євпаторію
Інкерман
о. Мангуп (гори)
Стоянка біля о. Мангуп
Дорога на сел. Соколине
Біля сел. Соколине (тур. База
Обід (серпантин, дорога Бахчисарай-Ялта через м. Ай-Петрі).
Плато Ай-Петрі та кримська обсерваторія
Вигляд на Партеніт
Такі заходи сонця тільки в горах (за Алуштою у бік Судака)






Коментарі11
підпис Вид на Партеніт це не Партеніт а Гаспра, Партеніт поряд з горою Аю-Даг з іншого боку від Ялти))
по лиману! щоб бризки в різні боки)))))
Не їздив, не знаю)))
Круто! Щоліта в Оленівці на Тарханкуті відпочиваю) Але не наважувався ще їхати туди на машині((
Ну там є де покататися на машині)
відмінні фото!
Ух, прочитав все, всі частини, цікаво - фотки взагалі класні!
Дякую за увагу! Буду намагався радувати подібним ;-)
Завжди цікаво подивитися та почитати цікаві історії про подорожі.
Так, я теж люблю, мене це рухає вперед до подорожей самому -)
Це точно! -) Молодця!