ДР та головний подарунок

Ось і стукнуло 25! тільки 25 або вже 25 — вічний привід дляфілософських міркувань, якими я не морочуся. Принаймні зараз! )

Суть у тому, що в Україні є дибільне поняття — тимчасовийтехталон... Існує він нібито для того, щоб ти міг кататися намашині, а ДАІ перевіряє по інтерполу і ще фіг знає чому звідкиростуть ноги у твоєї машини. На три місяці.Мій повинен був 29гогрудня закінчитися.Спеціально тягнув час і 28го пішов здаватися вМРЕО. За місцем попередньої реєстрації машини за 50 гривень, потімпотрібно було купити бланк заяви начальнику МРЕВ про те, що я прошуйого з'ясувати історію моєї машини за місцем попередньої реєстрації (цікаво нахрена мені це треба, якщо я сам знімав її там з обліку) ібланк цей коштує 25 гривень, потім треба відстояти чергу до цьогосамого начальника і віддати йому на підпис цю фігню. Після цьогопотрібно сплатити найскладнішу операцію, яка потребує залученнянайкваліфікованіших фахівців країни та далекого зарубіжжя — замінутимчасового техпаспорту на постійний. Коштує ця операція — 380гривень… Потім стоїш кілька годин, слухаючи тупі жарти гайців, матюків начальників у кабінетах куриш дві пачки цигарок і тобівиносять твій талон. Причому оскільки старий тимчасовий талон я вжездав, а новий мені не дали, то я на машині навіть виїхати нікуди неможу і в принципі ніяк не можу довести приналежність цієї машини.Так от — виходить гаєць у хол з моїм техпаспортом і репетує —тойота супра… червона… кому? .. Отут я й охренів… коротше загубленийдень у МРЕВ все-таки увінчався тим, що в техпаспорті стоїть датамого 25-річчя … На прощання гайцям сказав, що якщо доведетьсяставити на облік ще одну машину — простіше і дешевше підірватиїхній курник на всі чорти, ніж ще раз проходити через все це