Одночасно сумно і в той же час радісно.
Але напевно найбільше сумно, розлучатися зі своєю першою машиною, вяку вкладено багато сил, любові та коштів. В пам'яті все однозалишаться ті моменти проведені з нею, ті емоції, які вона менідарувала, та навичка і досвід. Було мені.Хоч то 50-100-300-600км зараз…
Це був не просто ВАЗ, а автомобіль з душею.
В неї вкладено за термін моєї експлуатації понад 1000$ в технічнучастину, на момент продажу була перебрана кпп, яка обійшлася мені в5300 грн, повна капіталка (я не писав про це в борт журналі) зякісними запчастинами і відмінним майстром. Можна вважатиновим.Продав з ідеальним технічним станом і абсолютно чистоюісторією, за що не гризе совість)
Ринок звичайно не окупив мої витрати у все і пішла вона набагатодешевше ніж хотілося б. Але так би мовити ніхто не цінує нашоїпраці. Але на цьому ми не зупиняємося, рухаємося далі і прагнемокращого. Пізніше покажу свій новий апарат і так само вестимемо бортжурнал))
Любіть свої машини і вони дадуть відповідь вам тим же😊
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.