До сліз... ДТП

Весна… тепло… 9 годин вечора…
Дорога пряма, покриття рівне, приємна швидкість і улюблена музика…Раптом зустрічний автомобіль в останній момент на дуже маленькійшвидкості вирішив повернути ліворуч... Екстрене гальмування, сотнідумок, удар, дим... Чується рев мотора у відсічку, вимикаюзапалювання, селектор на паркінг, через дим придивляюся чи немаємерехтіння полум'я.Розумію, що двигун реве не мій.Намагаюсьвизначити наявність травм, начебто трохи болить під коліном але неперелом... Вийшов з машини, з'являються люди, у ВАЗі прокинувсяводій, пасажир секунд через 30. Оглянувся, від удару мене повернулона 90 градусів, потекли струмки антифризу та масла по асфальту, пахне порохом... Усі живі, хлопці побиті і порізані міцно, алеживі, вже легше… У себе помітив кров на руці, озирнувся — подушкапо носу дала)) Далі ДАІ, швидка, купа роззяв, "заочний похорон"…розбита міцно, лонжерон гармошкою на даху хвиля пішла, здоров'япогіршилося на пару мл.Крові та садна під коліном, мабуть підпанель нога пішла поки на подушці без ременя лежав))
ВАЗ став букою "г", закривавлених водія та пасажира забралашвидка.