Дніпропетровськ-Кодима(Одес.обл)

Вчора повернувся з дальньої дороги, шлях зайняв 550км. Так як яавтолюбитель - початківець, то довелося попітніти. Витерпіти 13годин ось так відразу було складно. 100км в районі Балти довелосяїхати 15-20км/ч, бо яма на ямі, так само були справи з дорогою заКіровоградом. Зміг скинути швидкість і я не влетів у далекобоїв, які з блокованими колесами ковзали навіть узбіччям. На зворотнійдорозі встановлений GPS вибрав іншу дорогу, яка виявилася набагатокращою і все. Шлях зайняв 11:00 Особливо на зворотному шляху "порадувала" Дніпропетровська область:ділянка дороги з обмеженням110км/год, а всі їдуть 30-40км/ч і строго по сніговій брівці, бодорога скло і температура -9! -1 і сухо, лети собі хоч усі 200! Назворотному шляху загальна маса доблику була близько 2т., пливе яклайнер і головне не відчувається ніякої напруги для двигуна! До 120розгін порівняно швидкий, а ось зі 120 і до 155 повільно набираєшвидкість. Про що я? Так ось, вирішив перевірити максималку з такоюмасою авто, прилаштувався слідом за Прадо з номера 7777 і летів155км/год, а оскільки я перейшов на 16R, то спідометр показує на 5%менше. Разом масимум зміг вичавити 163км/ч. Швидкість невідчувається через високу посадку і м'яку підвіску.
Встановлена ​​магнітола, відео-парктронік, музика та пасажириздорово піднімали настрій у дорозі! Адже їхав я на своє ДеньНародження (30 років), яке вирішив відзначити хоч раз у житті разомзі своєю улюбленою бабусею Галею, якій виповнилося одного дня зімною 75 років! Ура товариші, Ура :)
Збираємося відправитися в кафе
П.С. Знаю, що багатьом цікавий звіт по встановленій магнітолі тапарктроніку, обов'язково викладу днями, а поки займуся розборомпроблем, що накопичилися за час відсутності будинку.